Сообщений в теме: 6

[Monfore]

Темная история, которая, как гласит общеизвестная версия, спровоцировала выступление казаков во главе с Богданом Хмельницким против польской короны ...

В 1646 году Владислав IV начал тайные переговоры с казацкими старшинами Ильяшем, Барабашем и Хмельницким (в то время он был войсковым писарем) о возможном участии казаков в турецкой войне. Казацкое войско должно было согласиться развязать войну с Османской империей и за это получить от короля грамоту на восстановление своих прав. Но до войны дело не дошло: вербовка войск вызвала страшное волнение в сейме, и король принуждён был отказаться от своих планов. Грамота короля осталась у казаков и, по одним сведениям, хранилась в тайне у Ильяша, по другим — у Барабаша. Когда король потерпел неудачу на сейме, Хмельницкий, путём хитрости, выманил королевскую привилегию у Барабаша или у Ильяша и задумал воспользоваться ею для отстаивания казацких привилегий

Во всех работах, которые мне попадались, по этому вопросу авторы отделываются либо невразумительным мычанием, либо несут явную околесицу. Приведенный в цитате текст взят из Википедии, а потому не более , чем постановка вопроса.Камрады-знатоки отечественной истории! Может кто-нибудь прояснить истинную подоплеку произошедших событий, либо указать на серьезные источники?

[Maxim Suvorov]

Monfore
Копать нужно в сторону переписки Хмеля и Владислава, часть с неё вроде как сохранилась.

[Стрiлець]

Monfore
Копать нужно в сторону переписки Хмеля и Владислава, часть с неё вроде как сохранилась.

Да, но... это могла быть переписка Владислава вообще НЕ с Хмельницким. А с другими козацкими лидерами - Кречовским, или Барабашем, например. У которого, по легенде, Хмельницкий какие-то королевские письма то ли выкрал, то ли "выдурил".

• 0

Кто говорит: «я люблю Бога», а брата своего ненавидит, тот лжец: ибо не любящий брата своего, которого видит, как может любить Бога, Которого не видит?
И мы имеем от Него такую заповедь, чтобы любящий Бога любил и брата своего.


Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить.
І таку ми заповідь одержали від Нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого.»

1 Іоанна.4:20.21

• Наверх

[Monfore]

Да, но... это могла быть переписка Владислава вообще НЕ с Хмельницким. А с другими козацкими лидерами - Кречовским, или Барабашем, например. У которого, по легенде, Хмельницкий какие-то королевские письма то ли выкрал, то ли "выдурил".

Во-во. О содержании этих писем никто ничего толком не объясняет, но, как гласит официальная история, именно они , привезенные на Сеч, и послужили поводом к выступлению.Мне непонятно, что же там такое могло быть, что пришлось это скрывать впоследствии. То ли письма - чистая легенда, то ли их содержание выставляло в неприглядном свете Хмельницкого, то ли мотивы взбунтовавшихся казаков были не совсем такими, как сейчас принято утверждать ...

• 0

Собаки лают - караван идет

• Наверх

[Стрiлець]

Из летописи С. Величка:

«Ми пам’ятаємо, панове козаки, і давніші вірні ваші послуги нашим попередникам, найяснішим королям польським, та своїй Короні, і недавно минулу Хотинську війну, коли ви показали нам вірну й зичливу проти султана турецького Османа службу. Як і найясніший Жигмунд, батько наш, король польський, так і ми були дуже вдячні Запорозькому війську й оголосили йому тоді, як і цілому народові українському, що матимете таку нашу ласку й уважність, яких від нас зажадаєте й забажаєте. Тепер цієї декларації ми не касуємо й не змінюємо. А оскільки поляки, що панують на Україні, не хочуть слухати нашого королівського наказу і не припиняють чинити вам, козакам, як і всім малоросіянам, кривд і прикростей, то хочу нагадати, що ви військові люди і можете, маючи шаблю при боці, а в руках самопали, дійти тією зброєю своїх стародавніх вольностей самі» 48.

Оці усні королівські слова, що дозволяли козакам боронити свої вольності зброєю, були повторені й потверджені приватним королівським Владиславовим листом, якого він написав Барабашеві з товариством. Але Барабаш добре прижився на черкаському полковництві і тримав ті королівські привілеї при собі. Про це добре відав Хмельницький і навіть знав, де ті привілеї лежать у Барабашевій схованці.

Самовидець:

В Чигирині місті 9 мешкал сотник Богдан Хмелницкий, козак ростропній в ділах козацких военних, и у писмі біглій 10, и часто у двора королевского в поселстві будучій. И под час бытности своеї с козаком значним переясловским з Іваном Ілляшем (а тот Ілляш барзо зичливим 11 королеві 12 его милости) и упросили писмо, албо привилей, на роблений 13 челнов на море, мимо відомость гетманов коронных, що и одержавши, тое скрито держали от полковников в Переясловлю.

[Monfore]

Из летописи С. Величка:Самовидець:

Во-во, примерно об этом и речь не складывается в цельную и непротиворечивую картину ...То есть, по этой версии , Владислав подписал обращения к казакам, в которых практически провоцировал гражданскую войну... Хм. Мог ли король быть столь бездарным политиком, ведь это самоубийство? Да и термин "Малороссия" в польской переписке "немного" смущает.

Сообщение отредактировал Monfore: 11 сентября 2010 - 13:24

• 0

Собаки лают - караван идет

• Наверх

[Стрiлець]

У Грушевскгог в "Історії України-Руси" есть кое-какие ссылки.

В сучасних депешах Тьєпольо маємо про се звістку з кінця марта 1646 р., що король за смертю гетьмана вислав свого післанця, аби розвідати ся, як стоїть справа з козацькою діверсією, і в пізнїйшій депеші, з 4 серпня н. с. він оповідає, як йому король звірив ся, що він мав у себе невдовзї по смерти гетьмана козацьких старшин, наказав їм іти в морський похід, і дав їм на се гроші 3).
Стало ся се, як було вже сказано - коло 20 квітня н. ст. 4). В посольстві їздили обидва осаули військові Іван Барабаш і Іляш Караімович і з низшої старшини Нестеренко і Хмельницький 5). Їх називає Освєнцім, додаючи, що предметом переговорів була морська експедиція на Чорне море. Козаки, каже він, „радо дали себе намовити і пообіцяли поставити в сю експедицію 60 добре уоружених чрвнів — аби тільки на справленнє і спорядженнє дістали на кожний [човен] по 100 талярів, і для лїпшого їх забезпечення зараз їх їм дано і 6000 тал. відраховно” 6).
Його оповіданнє потверджують признання козацького полонянника 1648 р., Михайла Друшенка, допитуваного на тортурах на елєкційнім соймі. По його словам, Барабашенко, Іляшенко і Хмель були у покійного короля, була рада в ночи і сїм сенаторів було на тій радї; дав їм король привилей на збільшеннє війська і позволеннє іти на море. Так переповідає се соймовий дневник 7). Про видачу власне такої суми, яку вказує Освєнцїм, 6 тис. талярів або 18 тис. золотих, говорить иньше сучасне джерело — памфлєт на Осолїньского, котрого автором уважали Вишневецького. Тут Осолїньскому робить ся закид, що він радив королеви напустити козаків на Турка „і закликавши козаків між котрими був і Хмельницький, дано їм 18 тис. зол. на побудованнє човнів; видано також і ріжні привилеї під приватною печаткою [короля] і намовлено, аби скинули з себе ярмо і йшли на море” 8).

Вот в Примечаниях к 8 тому:

3) Dopo la morte del general (гетьман Конєцпольский) facessimo venir a noi li сарі di Cosacchi, gh habbiamo dati dinari et ordini et s assicuriamo, che hаvеrаnnо obedito (у Чермака c. 110 i 391-2).
4) Зводячи до купи пізнїйші звістки, що король виплатив тодї козакам 18 тис. зол. або 6 тис. талярів, з рахунками Тьєпольо, де під днем 20/IV значить ся виплата королеви саме такої суми (6 тис. талярів — 18 тис. зол.). Чермак зовсїм правдоподібно вивів, що козаки одержали від короля гроші власне тодї — 20/IV або день-два пізнїйше (с. 394-5).
5*) Іляш був осаулом від р. 1638 (див. ч. І с. 313), Барабаш згодом теж дістав ся на сей уряд — з таким чином він записаний на двох книгах, наданих ним в черкаську церкву 1645 р. (Максимович, І с. 402).
6) Dyaryusz c. 134.
7) Пам. кн. Міхаловского с. 299; переповідає також сї зізнання Радивил в своїх записках, але не так докладно (л. 126).
8) У Темберского Annales, с. 142 (в лат. перекладї).
9) Michałowski c. 75 і 77 й иньші копії петиції, як вище.
10) Так напр. Марек Собєский, бувши у Хмельницького в неволї в 1648 р., чув від нього, що Володислав дав козакам „кілька тисяч” на спорядженнє човнїв (Місhаłowski с. 120, Temberski c. 101). Кисїль в потвердженнє згадки козацького посольства про листи пок. короля заявив, що також чув від Потоцкого про таку грамоту Володислава, дану козакам (Michałowski с. 105). Про дане королем порученнє готовити ся на море — Хмельницькому спеціально — переказують поголоски Силич і Кунаков, Акты Ю. З. Р. III с. 217 і 179. Козацьку память про сї факти переказує Самовидець: Хмельницький з Іляшем, бувши у короля в посольстві „упросили писмо албо привилей на роблення челновъ на море, мимо вЂдомость гетмановъ коронныхъ, що одержавши тоє скрито держали отъ полковниковъ въ Переяславлю” (с. 6).
12) Скрізь говорить ся про оден привилей, Чермак (с. 111 і 393) добачав у зізнаннях Друшенка відомість про два осібні привілеї на збільшеннє війська і на похід на море, але того нема в словах Друшенка, і такий здогад взагалї не має для себе підстави в джерелах.

И далее там же - см. [М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VIII. Розділ IX. Стор. 1.]

То есть, по этой версии , Владислав подписал обращения к казакам, в которых практически провоцировал гражданскую войну... Хм. Мог ли король быть столь бездарным политиком, ведь это самоубийство?

Кому самоубийство, а кому реальполитик. Может, разыграть козацкую карту - это последнее, что ему оставалось.
Хмельницкий же вместо Владислава разыграл эту карту для себя.

Вот кстати там же:

13) Декотрі новійші польські дослїдники, боронячи Володислава від старих обвинувачень в підбунтуванню козаків, силкують ся втиснути його переговори з козаками в моживо льояльнї рами - мовляв, в учинку Володислава не було нїчого противзаконного. Одначе вже сама таємничість, якою окружив він свої переговори з козаками, і той факт, що він завів зносини з низшою козачою старшиною, минаючи її законних властей — комісара і полковників, показують, що король сї зносини сам уважав вчинком нелєґальним, революційним.

Сообщение отредактировал Стрiлець: 12 сентября 2010 - 23:33