Сообщений в теме: 86

[Anri]

[Anri]

 

[Anri]

[Anri]

[Anri]

ІВАН ГАВРИЛЮК. ПЕРШИЙ ЕТАП ПОВСТАННЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО (1648-1651 РР.): ЧИННИК ПОГОДНИХ УМОВ
http://www.historian...-pogodnikh-umov

[Anri]

Оффтоп

 

Про погоду. Зимой 1625 г. по договору с запорожцами калга-султан с татарским войском перешел Днепр и направился к Аккерману, что-бы там дождаться замерзания Дуная, далее планировалось перейти его и двинутся на Стамбул. На счастье турок в эту зиму река не замерзла, как обычно в другие годы, и так, прождав тщетно 40 дней калга-султан вернулся в Крым.

 

Эвлия Челеби, описывая османскую Силистру, посвящает целый раздел замерзанию Дуная. Пишет, что лед накапливаясь возле стен города со временем проникает сквозь стены и разрушает множество домов. Когда глыбы сталкиваются, звук такой как от пушечных выстрелов. На замерзшем Дунае жители Силистры устраивают гулянья, ставят палатки, кушают и пьют напитки. Играет музыка, молодежь выходит на лед и устраивает шоу передвигаясь с большой скоростью. Дунай замерзает на шесть-семь пядей, в особо морозные зимы замерзает на десять пядей и река становится стеной. Рыбаки бурят лед и ловят рыбу. Газии переходят на другую сторону и похищают молдован и валахов. Некоторые люди одевают на ноги два куска говяжих костей и с палками в руках двигаются по льду на большие расстояния.

[Anri]

ЗАГАДКА ГРАВЮРИ ХОТИНСЬКОЇ БИТВИ 1621 р. ТА КАРТИНИ "ОБЛОГА СУЛЕЙМАНОМ ВІДНЯ У 1529 р."

https://www.facebook.../Khotyn.Castle/

 

Хотинська битва 1621 р., залишила після себе велику кількість спогадів, листів, щоденників учасників та очевидців події. А ось з іконографічними джерелами справжня проблема для дослідників. Сьогодні чи не єдиним відомим таким джерелом є гравюра «Війна Польщі проти Туреччини 1621 р.», італійця Джакомо Лауро, створена на замовлення Римського Папи у 1624 р.

 

Дослідників не покидає думка про те, що така грандіозна битва не могла залишити після себе лише одне зображення. Для прикладу, облога Відня османськими військами у 1529 р. відтворена десятками картин. Одну з них, приписують фламандцю Пітеру Снаєрсу (Полотно «Облога Сулейманом Відня у 1529 р.»). Сам Пітер Снаєрс (1592 – 1666 рр. життя) був одним з найвідоміших художників-баталістів австрійської династії Габсбургів. Змалював десятки битв Тридцятилітньої війни у Європі, при цьому жодної з них не бачив. Але до чого тут фламандець зі своїм полотном віденської облоги 1529 р. та Хотинська битва 1621 р.? Річ у тім, що науковці ДІАЗ «Хотинська фортеця», при детальному аналізі цієї картини встановили, що султан Сулейман – виявився Османом ІІ, роль Відня «зіграв» Хотинський замок та укріплений табір українських козаків і поляків. Полотно П.Снаєрса було створено на основі гравюри Джакомо Лауро, що підтверджується порівнянням та розміщенням ключових об’єктів (Хотинського замку, мостів та укріплень, слонів, артилерійських батарей). Оригінал картини Хотинської битви П.Снаєрса зберігається у Лондоні, в приватній колекції. Як полотно Хотинської битви перетворилось в облогу Відня? Це ще одна загадка. Але на разі, маємо справжню батальну картину Хотинської битви 1621 р.

 

Отже, увага на роботи Джакомо Лауро та Пітера Снаєрса.

 

 

[Anri]

Про лисовчиков из книги Вирского

http://totalwar.fun/...ctvo/?p=1233416

 

В. Демболецький в описі чергового австрійського походу 1622 р. (сягнув аж Рейну). Його самого численні зацікавлені розпитували – «Що це є за народ козацький? Чи далеко їх земля за Польщею? Чи мають свого короля? Чи йшли через Польщу і чи не боялися того поляки?». Не вірили, що то поляки, бо ті тут часто бувають, а ці в інших шатах, обличчя порубані і не схожі на завжди гарно вбраних і доглянутих жовнірів. Сумнівалися, що то християни, бо чому вони голови голять – лише одну чуприну залишають, бороди також голять – лише вуса залишають? Чому одяг в обтяжку мають та ще й з великим комірцем? Чому шапки такі високі, що аж за головою загинаються-висять? Чому спіднє (сягало до коліна) таке вузьке як рукав? Чому чоботи жовті і для чого вони підковані? Чому без зброї (це, напевно, про чур-слуг, у яких хіба дрючок який був)? Чому «криві рапіри» (це про шаблі)? Чому вудила у коней такі вузькі, що хіба вони утримають швидкого скакуна? Як не випадають вершники з таких малих сідел, як взагалі на них можна всидіти? Для чого прийоми джигітовки? Нащо так багато коней у війську і так багато хлоп‟ят-джур? Як упізнати джуру-чуру? Що то таке бубон (барабан-тулумбас) і хто і як його уживає? По чому розпізнавати старшину? Чому вона тростин-«кийків» не носить в руках? Чому полковник-командувач має «повну»-круглу булаву, а інші офіцери – перначі-буздигани рогаті. Чому свистять? Які забавки і звичаї побутові мають?,

 

Оригинал

Dembołęcki, Wojciech: Pamiętniki o Lissowczykach czyli, przewagi Elearów polskich (??. 1619 - 1623)

https://www.digitale...813946?page=101

 

Tegoż dnia skoro się wszystko wojsko przewiozło, szli półtory mile za Ren ku Lotaryngii, około południa Drusenhejm (gdzie było stanowisko arcyksiążęce) co najforemniej mogli przechodząc. Stał sam arcyksiążę w oknie z hetmańskim lokotenentem margrabią z Mon tenegru i wszystkim swym dworem i starszyzną, wszyst­kich wojsk swoich. Do którego dla informacyi zwoła­ny, nie mógłem nadążyć odpowiadać na gęste pytania.
Coby to za naród kozacki? Dalekoli ich ziemia za Polską? Jeśli mają swego króla, jeśli szli przez Polskę, i jeśli się też nie bali Polacy? Na co skoro się im od­powiedziało, to znowu niektórzy: Nie można rzec aby to Polacy, bo tu często bywają, ale w takich szaciech jako my, i twarzy łaskawe, a to porąbane i t. d. (a oni to rozumieli, iż tak źołnierz powinien był mieć piękną twarzyczkę i włoski strój, jako panięta których tam widali). To im zbiwszy, to znowu jeżeli chrześcianie? jeśli się ich też nie boję? czemu głowy golą, czemu wszystkę ogoliwszy, czuprynę zostawują? brodę czemu golą, a ogoliwszy na co wąsy zostawiają? czemu pła­szcze opięte mają? czemu u nich tak wielkie kołnierze? czemu krezów nie mają, czemu czapki tak wysokie mają, aż za głowę wiszą? czemu pludry tak wązkie jako rękaw, czemu bóty żółte, dla czego kowane, cze­mu zbroi nie mają, czemu krzywe rapiry, czemu wę­dzidła u koni tak małe? jako na nich tak bystre konie utrzymują, jako nie spadną z tak małych siodeł, jako na nich mogą siedzieć? czemu się po koniu w biegu pokładają? na co tak wiele koni w wojsku i tak wiele chłopiąt? po czem ciurę poznać? coby to było? (na to­lombas) na co i kto tego używa? po czem starszyznę poznać, czemu kijków nie mają w ręku, czemu puł­kownik miał buławę pełną, a drudzy rogatą? (na buz­dygan) czemu pogwizdują? co za obyczaje, co za za­bawki, jako legają, długoli sypiają, długoli żyją, jeśli się ich broń albo kula ima? i t. d. Owo zgoła aż le­dwie racyi na każdą rzecz stawało.

[Anri]

[Anri]