Сообщений в теме: 725

[AppS]

відео з віршиком Лесі, яке вставив Приват в повідомлення "сервіс Приват24" тимчасово недоступний. : )))

там і коменти )))

 

[Alias]

AppS, Приват и "Contra spem spero"? Символично.

[AppS]

в них дуже постмодерністський відділ реклами з панк-присмаком.

[Alias]

zVer,
тут ніби є відповідь на це питання:

… 19 ноября (следующий четверг) – крайний срок уплат 13 (!) квартальных (!) налогов, включая два самых существенных – налога на прибыль предприятий и НДС. То есть на следующей неделе бизнесу потребуется много-много миллиардов гривень. А бизнес, будучи не чуждым нездорового прагматизма, переходящего в пессимизм, по самые уши сидит в валюте. И ее родимую, значит, будет с понедельника активно сдавать, чтобы не попасть под штрафы. Поэтому резких падений гривни до четверга быть не должно, и вполне возможен совсем наоборот. ...

Я так розумію, що треба платити ще і якість щомісячні податки, отже, м.б., звідси і таке явище (тіпо, кантори-монстри «розкачують» ринок перед продажем валюти на піку)?

***

Занимательная нумерология

Прозорливые товарищи (третий пост сверху) открыли поразительную закономерность между рядом чисел последовательности Фибоначчи и динамикой курса доллара США к гривне:

0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, …

Поражённый этим революционным открытием, я поспешил графически отобразить его постулаты с использованием эмпирического материала:



Ради наглядности для «времени перемен» (обозначены зелёной штриховкой) использованы однонедельные периоды и средненедельные значения курсов (за исключением осени 2008 года – там всё за пару месяцев технично «доросло», особо его разглядывать смысла нет), для «спокойных» периодов – одномесячные периоды и среднемесячные курсы.

Чтобы немного развеять мистику, осуществим попытку рационализации такого интересного совпадения.

Рассмотрим приросты чисел ряда Фибоначчи:
(3-2)/2=50%
(5-3)/3=67%
(8-5)/5=60%
(13-8)/8=63%
(21-13)/13=62%
(34-21)/21=62%
…
Ergo, мы наблюдаем средний прирост в районе 60%.

Видимо, каким-то [пока что] необъяснимым [для меня] образом 60%-ый валютный шок является «стандартным» для украинской гривны.
После кризиса 1998 года, наверное, одного «стандартного шока» не хватило для стабилизации экономики, и потому около 3.5 курс не удержался, потребовался ещё один «стандартный шок» до 5 (плюс-минус).
В 2008 году хватило одного «стандартного шока».
В 2014 году, учитывая все факторы:

а) «накопленные» дисбалансы во внешней торговле и госфинансах, покрываемые сугубо за счёт заимствований и «сжигания» ЗВР,
б) политический кризис, боевые действия и территориальное «сужение» национальной экономики,

опять же одного «стандартного шока» не хватило, на 12-15 курс не стабилизировался, из-за чего уже с осени 2014 года начал «нелегально» расти до 20, а потом – после спекулятивного «загона оленей» – стабилизировался в диапазоне 21-25.


Анализ нынешней ситуации и перспективы «штурма новых рубежей»
Доводы за девальвацию (в ближайшие полгода):

1) «связывание» свободной гривны НБУ – коммерческим банкам предлагаются краткосрочные (1-2 недели, месяц) депозитные сертификаты НБУ с доходностью 18-20% годовых => выгоднее затариться ими чем кредитовать в такое нестабильное время предприятия и физлиц на свой страх и риск => дефицит ликвидности гривны (=объёмов свободной дешёвой гривны на рынке) => снижение давления на курс вследствие снижения спроса на доллар (для этого мало дешёвой гривны). Но вечно [после выборов] это продолжаться не может, т.к. такая политика полностью убивает кредитование в гривне по адекватным ставкам;
2) первые робкие попытки получить профицитный внешнеторговый баланс и начать наполнять ЗВР – ИМнХО, в данный момент эту тенденцию могут укрепить, лишь ещё больше подкосив спрос «посполитых» на импортные товары непервой необходимости (машины, телевизоры, ятелефоны, шмотки и прочее) => этому наиболее способствуют живительные ослабления нацвалюты (вон даже украинская обувь начинает успешно конкурировать с китайской, я аж прозрел с этого);
3) падение мировых цен на продукцию украинского экспорта – снижает выручку от экспорта => усиливает значение фактора 2).

Доводы против:

1) социальный аспект – население беднеет, доходы ссыхаются, расходы приходится урезать => рост социальной напряжённости (правда, легитимность «жити по-новому» пока что существенно выше чем было у «покращення» + эффект от сохраняющегося милитарно-мобилизационного подъёма в обществе);
2) удорожание критического импорта – нефтепродукты, природный газ и т.д. становятся всё менее доступными населению в частности и экономике вообще, что, правда, отчасти компенсируется тем, что а) мировые цены на них падают, б) стоимость того же металла аналогично котируется на мировых рынках в долларах (грубо говоря, как газ в его долларовой себестоимости составлял 40%, так и составляет).

Лично я ставлю на то, что доводы «за» перевесят.

***

«Загон оленей»*: график-схема

* Вообще-то изображена динамика классического пузыря (есть мнение, что нынешний глобальный пузырь – IT).

Сообщение отредактировал Alias: 30 ноября 2015 - 22:13

[Alias]

Низький курс долара в проекті Держбюджету-2016 вигідний уряду – експерт

[zVer]

 

знову пустий комент. 

Так і думав  про скачки курса.

 

По пузирь можна детальніше? 

[AppS]

то чекати знову по 20? Чи може по 15?

[zVer]

то чекати знову по 20? Чи може по 15?

спочатку писав по 35, потім по 18, тепер знову 26... 

[Alias]

zVer,

По пузирь можна детальніше?

В плані? Що детальніше?
Це просто ілюстрація класичної ситуації, коли щось (з об’єктивних чи суб’єктивних причин – не важливо) дико пре вгору і в певний момент на хвилі ажіотажу «переростає» економічно обгрунтовані рівні, перетворюючись на роздуту спекулятивним попитом «бульбашку».
Так було, наприклад, з нашою нерухомістю до осені 2008 року, коли ціни перли вгору без якогось адекватного звязку з реальністю (хоча пояснення тому було: наплив «дешевих грошей» і їхнє вкладення, за відсутністю альтернативи, в рідкісний/обмежений/вичерпний товар, що ріс в ціні кожен день – квартири та хати, і тут наслідок перетворювався в причину і навпаки). Логіка пузиря: ціни ростуть => треба купувати, бо буде ще дорожче => попит зростає => ціни ростуть => … (рекурсія). Це стадія «жадность» на графіку. Коли 1-кімнатна квартира в «спальнику» Києва коштувала біля 100 тисяч у.о. і це пояснювалось якимись псевдологічними поясненнями про «об’єктивні чинники» («українська економіка стрімко зростає», «нью-васюки» і т.п. - ті самі «иллюзии, бред, наваждение»), то тут вже недалеко для проголошення «новой парадигмы!!!111» («Київ неухильно йде до перетворення на фінансовий та інвестиційних центр Східної Європи, тому гостинка тут буде скоро коштувати як студія у Парижі, купуй, бо буде ще дорожче!!!111»).
Але тут ринок вже «перегрітий» і в певний момент виникає така несподіванка, що не те що нема попита за вищою ціною, але й за поточною пропозиція перевищує попит. Тоді все починає стрімко падати: горе-інвестори починають панічно розпродавати, але майже ніхто не купує, паніка зростає і ціни «пробивають підлогу».
Через деякий час ціни стабілізуються в точці рівноваги між попитом і пропозицією.


Це не тільки наша біда, але загальносвітове явище: пузир .com-ів у 1990-ті, потім – нерухомості і іпотечного кредитування у 2000-ні, нафта (але це такий похідний пузир від оптимізму щодо економіки Китаю та інше) на початку 2010-х. Зараз ніби «перегрітим» вважається ІТ – єдина сфера в світовій економіці, де спостерігається реальне зростання, але невідомо, наскільки це зростання реально на даний момент забезпечене платоспроможним попитом, скільки ці тепми росту протримаються і чи не перенасичено вже зараз ринок програмними продуктами (бо це, нагадаю, не лише промислові роботи і програми управління, але й всякий розважальний непотріб а-ля фейсбуки, айтюнси, «розумні кросівки» та інше, що існує лише доки у людей є вільні гроші на такі забавки),

Валютна паніка (остання у нас – січень-лютий 2015), в принципі, розвивається за тою ж самою логікою (хоч тут її «двигун» не оптимізм, а песимізм; хоча ні – панічний «оптимізм» щодо подального стримкого зростання курсу долару «па 50» чи навіть «па 100»), тому і динаміка там схожа:


Зображено динаміку «чорного ринку» (дані звідси http://charts.financ...y/order/-/1/usd )
bid – курс заявок на купівлю
ask – курс заявок на продаж
spread – різниця (у %) між курсами заявок на купівлю і продаж (тобто =(ask-bid)/bid )

Як бачимо, коли вже паніка досягла піку, «олені» (покупці) не помітили, що «оленеводи» (продавці) затормозили, і по інерції бігли далі: спред (тобто, різниця між курсами, за якими бариги були готові купувати валюту і продавати) досяг максимуму 25-26 лютого, після цього тренд різко змінився і почалося стримке падіння.

zVer,AppS,

то чекати знову по 20? Чи може по 15?

початку писав по 35, потім по 18, тепер знову 26...

OMG, чи то я так все складно пишу, чи то аудиторія читає по діагоналі.
Коли конкретно я що писав? Бажано з цитатами.

[zVer]

Та пишеш наче просто, але щось я "патірялася"...