Сообщений в теме: 144

[Sigmar]

Спасибо

Сообщение отредактировал Sigmar: 15 февраля 2009 - 17:45

[Krechet]

Есть ли задание для меня?

[АйКи]

Если будет Швеция, то за РП надо добавлять Радивила и Кмицица (он же Бабич) ).

[Magnus]

Если будет Швеция, то за РП надо добавлять Радивила и Кмицица (он же Бабич) ).

Не Радивила, а Радзивилла, и не Бабич, а Бабинич

[Maxim Suvorov]

Бабич

Нет, студия Бабич дизайн к МиБ-ОиМ отношения не имеет.

[АйКи]

Не Радивила, а Радзивилла, и не Бабич, а Бабинич

Нет, студия Бабич дизайн к МиБ-ОиМ отношения не имеет.

А черт его знает, давно читал потоп

• 0

Даўно патух зары агонь.
Хто там імчыцца: зубр ці конь?
На ўсіх жывых наводзіць жах
След ваўкалака ў чаратах.
--------------------------------------------------------
Единственное на чем держится этот мир - тяжёлый труд и дисциплина.

• Наверх

[Zheleznyak]

Не мог удержаться, что бы не запостить. Звыняйте если что
Герой історичних літописів - козак Грицько Срака

Нажмите, чтобы прочитать

]]>http://sinelnik-oleg....com/22451.html]]>
... 400 років тому в Чернігові, на Болдиній горі, народився славетний народний герой - козак-характерник Грицько Срака. Цей дивний мольфар ще змалечку відзначався неабияким хистом до усіляких химерних вчинків: то підкине зранку в небо підкову, а вона повертається аж надвечір; то замкне свою бабцю в хаті, а сам побіжить на цвинтар та й бавиться увесь божий день з духами загиблих вояків, ширяючи з ними наввипередки поміж хрестів та бздячи так, ніби громом з дупи, аж худоба шугалася; то розпочне з жидом-корчмарем філософський диспут про фалічну символіку Древа Сефірот і отак тишком-нишком наверне пархатого до Істиної Віри. І тут-таки охрестить, помазавши жидівську мармизу коров'ячим гівном. Коротше, той ще був пустун.

Відомостей про життя Грицька зберіглося не так вже й багато. В "Книзі древнієй Черніговскієй єпархіяльной реестровой" (вид. близько 1700 р.) надибуємо розмову дяка Волязловського із "сміренною прихожанкою Єгипетською" (під цим старожитним "ніком" тогочасні автори ховали образ Смерті), в якій "прихожанка", ніби між іншим, каже:

"Йой же ж бо Боже Пресвятий ВсеблагІй, натерпілася ж я лиха від вражого козарлюги, химородника Грицини Срачини, пекельного сина, трясьца ж йому в три серця, чотири печінки, п'ять легенів, шість ребер, аж до семи седмин ще й восьмої навзаєм!".

З книги "М'єльхіоровий Шандал" Мелентія Страшницького (бл. 1690 р.) дізнаємося про таке:

"...А коли підступили козаки розлючені під той курінь, що в ньому мешкав той самий характерник незаповзятий, то вийшов звідти до них і сам-один Грицько на прізвисько Срака та й мовить: "Ви хіба, ледащі, дурні, роззяви безголові, не бачили, що отаман наш руку свою відрубав та й кинув яничарам на поталу, а вони коло тої руки заходилися мов пси скажені? А хіба ж не отаман ваш другою рукою, що міцно стискала важке колесо гарматне, поклав пів-війська вражого, поки ви неквапом, сраками трясучи, яйцями торохтячи, обоз турецький шматували? Тож хто мені тепер відповість, сучі діти, де ваш отаман?". Та так позирнув хижим оком на всіх, наче списом вколов кожного в самеє серце. Та нічого не відповіли козаки, лише стояли насуплені, один на одного поглядаючи. Тоді, не озираючись, гукнув лихий характерник: "Іване! Виходь, чортів маклак, покажися!" Тоді - от диво! - бачать, виходить з-за спини Грицька кошовий отаман Іван Сірко, посміхаючись, склавши руки на грудях, стає перед братчиками й каже: "А що, бісові одойобли, мо' вже мене в думках поховали? А я - ось він, на своїх двоїх, зі свома двома", і випростує до них обидві руки, цілі-цілісінькі та здорові-здоровісінькі. Козаки розгубилися, не знають що й казать. А Іван Сірко мовить до них: "Наш Грицько - не яцько, його й у ступі товкачем не влучиш. Тож дякуйте Богові й пану Сраці, що на Сіркові зажило, як на собаці".

З наведених джерел стає зрозуміло, що Грицько Срака був не лише могутнім характерником, але й користувався прихільністю самого отамана Сірка та (згідно деяким дослідженням) навчав останнього мольфарської науки (див. зокрема монографію проф. Павлюка А.В. "Характерницькі езотеричні практики як побутова форма автентичної релігійної генези").

Наостанок залишилося ще додати, що День народження непересічного козака-мольфара Грицька Сраки відмічають у народі 21 березня - в день весняного рівноденства. Народна прикмета: якщо птахи в цей день летять задом наперед - це на дощ. Люди кажуть: "Прийшов Срака - бухай, неборака!".

За генеалогічним дослідженням родоводу і радіовуглецевим аналізом ДНК було встановлено, що нинішній жерець ГОП-АРТу, майстер Абсурдної Рекреаційної Тантри О.Є.Синельник є прямим нащадком козака Грицька Сраки і спадкоємцем мольфарського хисту.

Сообщение отредактировал Zheleznyak: 18 марта 2009 - 18:37

[Maxim Suvorov]

Спасибо тебе мил, человек

[VLAS]

"майстер Абсурдної Рекреаційної Тантри "Мне нечего сказать по этому поводу.

[АВС]

Попоробовал в генераторе сделать Вишневецкого:

Прикрепленные файлы

•  _____.jpg   129,82К   48 Количество загрузок: