Сообщений в теме: 564

[Стрiлець]

Казка про дівчинку і метеликаКазкаУ дуже красивому місці, серед квітучих полів і чарівних лісів, стояла собі красива хатка. А в тій хатці жила з мамою і татом маленька дівчинка Оленка. І була вона такою гарненькою, що всі із захопленням дивились на неї і милувались. Дівчинка була не тільки гарненькою, мов лялечка, але й розумною, бо багато знала і вміла про все розповісти. Та була в Оленки і погана звичка, про яку ніхто з дорослих не знав, а може, просто не надавали значення, коли вона бігала за метеликами. Ну і що ж тут такого? Бігає та й бігає, як усі діти. Та дівчинка не просто бігала за метеликами, вона ловила їх і проколювала їхнє сердечко голкою. А коли метелик вмирав і засихав, вона втрачала до нього інтерес і викидала. І продовжувала полювання на іншого. Так було усе літо.Та от одного дня сталась така подія...Був сонячний і чарівний день. Сонце якось по-особливому світило. На луках цвіли барвисті квіти, а над ними літали красиві метелики, гули товсті джмелі, снували туди-сюди жовті бджоли. І що надзвичайно захоплювало Оленку, так це те, що в цей день було особливо багато метеликів. Ніби вони позлітались з усіх полів. І кружляли, танцювали, трепетали крильцями, то здіймались вгору аж під самі небеса! Це так було захоплююче і так красиво! Та не довго милувалась дівчинка красою літнього дня і веселими метеликами — вона вирішила сьогодні зловити їх багато і різних...І почала полювати... Довго бігала Оленка, підстрибувала і навіть падала, а метелики літали і глузували з неї... І ось, нарешті, вона впіймала, та ще й такого красеня, що ні в казці сказати, ні пером описати! Він був дуже великий, а на крильцях яких тільки кольорів не було, яких тільки узорів — і Дівчинка була задоволена. Такого метелика вона ще не ловила жодного разу! А метелик щосили виривався, борюкався, допомагав собі лапками і крильцями... Але вона його тримала так міцно, що в тих місцях, де крильця стискали її пальці, залишились білі плями. Оленка трохи відпустила пальці і метелик знову почав вириватись і вже майже вирвався на свободу, та дівчинка спритно схопила його за крило і зламала. Тепер, звісно, він уже летіти не зміг. Але й дівчинці він уже був не потрібний — увесь поранений, безбарвний. І вона кинула бідного метелика на траву. І тут сталось таке...Раптом всі метелики, джмелі, бджоли зникли, квіти згорнули свої пелюсточки і ніби пропали, а на синє небо наповзла чорна хмара і відразу хлинула таким проливним дощем, що не видно стало світу. Оленка повернулась, щоб побігти додому, а стежка зникла, просто розчинилась у високій траві... Вона почала шукати знайому стежину: бігала, бігала, та поверталась все на те ж місце, де лежав поранений метелик. А метелик лежав під потоками дощу і вмирав. Він ще перебирав лапками, хотів встати, та важкі краплини прибивали його до землі.Дівчинка змокла до ниточки, її пробирав до кісток страшний холод. Вона все бігла і бігла шукати стежку і знову поверталась до вмираючого метелика. Нарешті сили її закінчились, вона зрозуміла, що нічого не вдіє, і присіла на мокру траву. Тільки тепер Оленка побачила, що сидить у зовсім незнайомому місці, де ніколи раніше ще не була. Її охопив страх. Страшенно боліла голова, ломило все тіло, вона не могла піднятись. А перед нею лежав і вмирав бідний метелик. Раптом вона почула тихий стогін. Це стогнав від болю її метелик, він просив порятунку. Оленка відчула, що кудись летить, тепер вона теж стала метеликом, якого хтось поранив... Ось тут вона зрозуміла, якого болю завдала йому, яких страждань він зазнав, бо й сама страждала і потребувала допомоги. Але що вона могла вдіяти тепер, коли й сама стала беззахисним метеликом?Так продовжувалось дуже довго. І ось одного дня до неї прийшла чарівна жінка у прозорому одязі, який був схожий на сонячне сяйво. Вона схилилась над Оленкою і запитала:— Як ти себе почуваєш, Оленко?Оленка зразу впізнала чарівну Фею. Вона знала, що Фея допоможе їй. Дівчинка відчула, що до неї повертаються сили, але ж як її зранений метелик, за якого вона тепер несла відповідальність? І вона звернулась до Феї:— Добра і мудра Чарівнице, допоможи, будь ласка, метелику ожити, поверни йому здоров’я і красу, я прошу тебе, бо знаю тепер, як він страждає, я відчула це на собі. А я ніколи більше не завдам болю і не зроблю шкоди.— Що ж, я допоможу вам обом одужати, щоб радіти сонечку і земній красі. А ти, Оленко, назавжди запам’ятай, що всі приходять у світ, щоб жити і творити добро.З цими словами Фея торкнулась чарівною паличкою метелика, і він весело затріпотів чарівними крильцями у повітрі. Він літав і сміявся... Так-так! Він сміявся. І все навколо сміялось, раділо. Розпустились квіти і стало в лузі барвисто і радісно. А над квітами літали дивовижні метелики, гули товсті джмелі, снували туди-сюди жовті бджоли. А яскраве Сонечко так пригрівало! І веселі сонячні зайчики стрибали повсюди і кликали з собою Оленку, щоб побавитись. Тут Фея торкнулась до Оленчиного чола паличкою... І стало так легко і радісно, що дівчинка відкрила очі... Над нею схилившись, стояла, мама.— Мамочко, метелик ожив! Він літає над квітами! Чарівна Фея допомогла йому!— Це добре, донечко! Спасибі Чарівній Феї, тобі вона теж допомогла, і тепер ти також будеш бігати між квітами.

[Mentor]

Всемирно известная певица и актриса Уитни Хьюстон умерла в возрасте 48 лет. Об этом сообщил представитель певицы.

Ее удивительно чистый, сильный голос завораживал и покорял миллионы. Казалось, пение дается ей без малейших усилий, и нет ноты, которую она не могла бы взять, или эмоции, которую она не смогла бы передать.

Она проявила себя и как актриса. Российским зрителям она запомнилась, прежде всего, в фильме «Телохранитель», где Хьюстон сыграла в дуэте с Кевином Костнером.

Хьюстон стала обладателем шести Грэмми и продала более 170 миллионов альбомов и синглов, став одной из самых востребованных певиц в мире.

С 1992 по 2007 годы Уитни Хьюстон была замужем за певцом Бобби Брауном. У них есть дочь. Хьюстон винила мужа в том, что семейная жизнь не сложилась. В 1993 году певица обвинила супруга в нападении на нее.

Потом начались проблемы. Уитни Хьюстон начала употреблять алкоголь и наркотики. И попала от них в такую зависимость, что лишилась и карьеры, и предложений, и своего потрясающего, такого узнаваемого голоса, который стал хриплым и слабым. Хьюстон пыталась избавиться от пристрастия, она лечилась в специализированных клиниках.

Причина смерти Уитни Хьюстон пока не сообщается. Известно, что после звонка в службу 911, сделанного кем-то из знакомых Хьюстон, ее нашли мертвой в номере отеля «Beverly Hilton» в Беверли Хиллс, накануне очередного вручения премии Грэмми. По заявлению полиции этого фешенебельного пригорода Лос-Анджелеса, в номере не обнаружено ничего, что свидетельствовало бы о криминальной подоплеке смерти певицы. В честь грядущей церемонии в отеле устраивалась вечеринка, в которой участвовала Хьюстон. Ее пытались вернуть к жизни, но безуспешно. Смерть Уитни Хьюстон констатировали в субботу, 11 февраля, в 15-55 по времени Тихоокеанского побережья США (3-55 в ночь воскресенья по московскому времени).

Сообщение отредактировал buba1996: 12 февраля 2012 - 19:29

[Feoklos]

Ушел волшебный голос...

[Prokos]

здравствуйте всем.отец позвонил попросил написать здесь под диктовку.----------------------------------------------Приветствую уважаемые СИЧивики, новенькие и старые комрады!До ужаса скучаю по вам, очень хочется вернуться, к сожалению времени и технической возможности пока нету.Но я обязательно появлюсь ! Ну а вы молодцы все, что находите возможность заниматься сим большим делом Теперь о грустном.Наверняка остались те, кто помнит "Орден Дружину", который в старые времена (~2007г.) пришли сюда и наверное можно сказать, был первой серьезной попыткой создания боевого клана по тотал вар. Одну из руководящих постов (Приор) в Ордене занимал Демион (Дёма, Демьяныч). По форуму адекватный и умный человек человек (кстати, меня именно он в Дружину соблазнил ), в реале - веселый собутыльник, умеющий завести и растормошить людей, кто не знает - участник боевых действий, с засевшим осколком внутри.У меня информация, что он умер на прошлой неделе и 8 апреля 2012г. похоронен (до меня, непонятно как, дозвонилась его жена Татьяна).Я в последнее время многих потерял (нескольких друзей, пол года назад ушел мой отец ...), но так и не научился говорить что-то в таких случаях.При случае просто помяните его добрым словом. В архиве его фотография.И главное держитесь за друзей, терять их очень больно. Цените то что имеете, и тех кто рядом.Навсегда ваш, Прокос

Прикрепленные файлы

•  demion.rar   52,39К   30 Количество загрузок:

[Magnus]

Земля ему пухом. Помним

[SHREDDER]

[Bestt]

Вон оно чё... Очень жаль человека.

[Mesn]

Земля ему пухом

[Anri]

3 мая умер Питер Коннолли

[Кнуд Свенссон]

Очень жаль.