Сообщений в теме: 44

[dlook]

Вона не виникла. Вона вже існувала щонайменше з 1625 р., а загалом - з кінця 16 ст. "Військо Запорізьке" зразка 1649 р. - то реєстрове козацьке військо, чия юрисдикція розширилася з вузької смуги Подніпров'я на три воєводства, а кількість полків збільшилася з 6 до 16. Хвиля піднялася з Січі, але 1) в умовах дії "Ординації" колишні реєстровці також опинялися на Січі, як то сам Хмельницький; 2) насправді реєстровий козак та січовий козак - то не тільки різні категорії, але й різні статуси. Пацан-січовик міг нарешті "прийти к успеху" й отримати свій хутірець, полишивши Січ; 3) Вольності ВЗН - то якраз незаселена територія, без "регулярних" міст і сіл. Паланки - то вже час Нової Січі, в нових умовах. 3) Хмельницькому воно нафіг нетреба було. А якщо січовикам щось не подобалося, він їх прінуждал к міру акуратно, но сільно.  

[Python]

Все одно не зрозуміло, чому після 1648 не сталося просто розширення території "Вольностей...", а виникла паралельна структура зі своїм устроєм, відмінним від Січі, хоч "хвиля" піднялася саме з неї на чолі з її вождями.

Вольності - напіваморфне військове утворення. З 1649-го створення державності вимагало більш чіткого адміністративно-політичного устрою, стара сотенно-полкова система не могла вже з цим впоратись. Втім, вона й стала базою для виділення нової адміністрації, чиновничого апарату. Січ відійшла на другий план, тому що в період війни фактично сформувалася нова військова правляча верхівка, і саме вона відсунула січову на другий план. Також не можу погодитись із тим, що Гетьманщина будувалась виключно на феодальних принципах васалітету. Українську війну за незалежність не дарма ще називають буржуазною революцією, оскільки вона як раз зруйнувала, окрім кріпосного права, цю систему, дозволивши приходити до влади людям не за принципом особистої відданості, а й за особистими таланами. Хоча, звичайно, процес змін був нетривалий і незавершений, оскільки був перерваний Руїною і подальшими згортаннями прав Гетьманщини в складі Росії.

[Стрiлець]

Все одно не зрозуміло, чому після 1648 не сталося просто розширення території "Вольностей...", а виникла паралельна структура зі своїм устроєм, відмінним від Січі, хоч "хвиля" піднялася саме з неї на чолі з її вождями.

Мабуть тому, що хоч висипався хмель з міха на Січі, але пива з нього наварили таки в городовій Україні, де було трохи своє бачення вольностей, не таке як на Січі?

Сообщение отредактировал Стрiлець: 11 октября 2016 - 02:05

[AppS]

Також не можу погодитись із тим, що Гетьманщина будувалась виключно на феодальних принципах васалітету. Українську війну за незалежність не дарма ще називають буржуазною революцією, оскільки вона як раз зруйнувала, окрім кріпосного права, цю систему, дозволивши приходити до влади людям не за принципом особистої відданості, а й за особистими таланами. Хоча, звичайно, процес змін був нетривалий і незавершений, оскільки був перерваний Руїною і подальшими згортаннями прав Гетьманщини в складі Росії.

 

 

 

Не писалось про виключно. Я мав на увазі принцип служби козаків. Від земельної ділянки (козаки) та від рангового маєтку (старшина). 

А так після зруйнування системи її багато в чому відновили, тільки роди змінились.

[AppS]

Маслак В. І. Проблема незалежності Гетьманщини середини XVII ст. очима сучасних польських істориків

http://istznu.org/dc...ssues/40/45.pdf

[holdfast]

Вийшла в світ історична мапа “Гетьманщина у XVIII столітті”, мірилом 1: 400 000.

Короткий опис з сайту видавництва:

 

Як відомо, картографічне видавництво “Мапа” продовжує роботу над 2-м томом великого “Історичного Атласа України”, який хронологічно охоплює період з кінця XIV до кінця XVIІI ст.  Значну частину тому займає тематика Української козацької держави XVІI — XVIІI ст. 

 

Мапа Гетьманщини, яку ми представляємо, є інтегральною частиною 2-го тому, хіба що в Атласі вона подається в нарізці, на декількох аркушах, а тут — у великому форматі, у вигляді настінної карти. Тематичний зміст та графічне оформлення обох варіянтів абсолютно ідентичне. 

 

Велике мірило мапи (у 1 сантиметрі — 4 кілометри) дозволило нам вдатися до детальних реконструкцій, як елементів місцевости, так і окремих елементів тематичного змісту — полкових та сотенних меж. Детально висвітлено також і мережу тогочасних поселень за наявними архівними і книжковими джерелами. Всі поселення подано згідно  з хронологією їх згадки у джерелах (1720-ті – 1730-ті рр.,  1750-ті рр., початок 1780-х рр., кінець 1790-х рр.) а також за адміністративною (столиця гетьмана, центри полків, центри сотень) та типологічною (міста, містечка, села й слободи, хутори) ознаками. Кордони і межі подано станом  на початок правління  останнього гетьмана  —  Кирила Розумовського (поч. 1750-го року). На початку цього періоду до складу Гетьманщини входила також північно-західна частина Запорожжя, відома під назвою "Задніпрських місць". Це також знайшло відображення на нашій мапі. Загалом мапа представляє Гетьманщину часів її найбільшого у XVIII столітті територіяльного поширення.

 

Форми топонімів подаються за тією ж системою, яку ми використали, працюючи над 1-м томом — подача альтернативних назв, подача старих назв, подача тих назв, які щойно змінилися. У назвах хуторів нерідко подавалося прізвище власника. Позначено також ті поселення, локалізація яких нам не видавалася безсумнівною.  

 

Окрім вищезазначених об’єктів відображено монастирі, найголовніші шляхи, подано підписи багатьох (навіть малих) річок. Для Києва і околиць подано врізну мапу крупнішим мірилом (1: 100 000). Ще одна врізка окремо відображає адміністративний устрій Гетьманщини XVIІI ст. із переліком усіх сотень у розрізі полків.  

 

Кілька прев*ю з сайту видавництва:

Спойлер

[Dark_Wings]

з сотенним поділом? not bad!

[dlook]

"Надо брать" ©

[holdfast]

dlook, я вже написав на пошту з сайту - звідти відписали, що завтра питання буде вирішене.

Я собі ще і Боплана карту взяв у них заодно, теж на стіні має органічно виглядати

[dlook]

Я також. Тільки Боплана не брав, не люблю брати роботу на дом.