Paradox
©
Fisana

Перейти к содержимому


Фотография

Валахия, Молдавия, Трансильвания


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 187

#181 Anri

Anri

    CiЧовий дiд

  • Старшина
  • 1 952 сообщений
  • Откуда:Киев
  • Награды:
Регистрация: 27.сен.07
Слава: 1 062

Отправлено 25 апреля 2020 - 14:39

B. Szabó János

Bethlen Gábor, az újjászervező
A kora újkori hadügyi fejlődés Kelet-Közép-Európában: az Erdélyi Fejedelemség példája a XVII. század első felében 1. rész

Габор Бетлен, реорганизатор
Ранемодерное военное развитие в Центральной и Восточной Европе: пример Трансильванского княжества в XVII веке. 1-я часть

Спойлер


  • 2

#182 vadim1

vadim1

    Сардельер

  • Шляхта
  • 6 694 сообщений
  • Откуда:С Петербург
  • Награды:
  • Создатель:Ogniem i Mieczem:TW Ogniem i Mieczem 2: TW
Регистрация: 31.янв.08
Слава: 160

Отправлено 27 апреля 2020 - 11:22

Ваш перевод ? Большое спасибо !


  • 0

#183 Anri

Anri

    CiЧовий дiд

  • Старшина
  • 1 952 сообщений
  • Откуда:Киев
  • Награды:
Регистрация: 27.сен.07
Слава: 1 062

Отправлено 27 апреля 2020 - 12:15

Ваш перевод ? Большое спасибо !

 

Да, с помощью гугл переводчика, пары словарей и такой-то матери.


  • 1

#184 Alias

Alias

    Значний Радец

  • Шляхта
  • 5 056 сообщений
  • Откуда:Київ, Україна
  • Награды:
  • Создатель:Ogniem i Mieczem:TW; Weimarer Republik – Die Kampfbünde
Регистрация: 22.апр.06
Слава: 827

Отправлено 27 апреля 2020 - 18:37

Anri, ого, венгерский постигаешь?  :respect:


Сообщение отредактировал Alias: 27 апреля 2020 - 18:38

  • 0
Больше не было богатых времен, и единственным, что было дешёвым, были объяснения профессоров и политиков; дешёвых и распространенных в массах, но не хороших. Так как от объяснения можно требовать, чтобы оно было понятным, но наука давно уже стала тайной наукой, а политика – тайной политикой, больше не доступной просто так для простого разума. То, что важничало тут как проблема с числами и чужими словами, это могло быть правдой или неправдой, но никто не мог это контролировать.

#185 Anri

Anri

    CiЧовий дiд

  • Старшина
  • 1 952 сообщений
  • Откуда:Киев
  • Награды:
Регистрация: 27.сен.07
Слава: 1 062

Отправлено 12 июля 2020 - 18:40

Коллекция венгерских гербов XV-XVIII вв.

https://adatbazisoko...level-adatbazis

 

XVI век

https://photos.app.g...w1HEXbMyZDfTme6

 

XVII век

https://photos.app.g...vZE2KK74W4LPHH9

 

XVIII век

https://photos.app.g...LJ4MSLeMdRcMHp6


  • 2

#186 Alias

Alias

    Значний Радец

  • Шляхта
  • 5 056 сообщений
  • Откуда:Київ, Україна
  • Награды:
  • Создатель:Ogniem i Mieczem:TW; Weimarer Republik – Die Kampfbünde
Регистрация: 22.апр.06
Слава: 827

Отправлено 13 июля 2020 - 13:06

Anri, тема отрубленных турецких голов в гербах представлена более чем достаточно :)


  • 0
Больше не было богатых времен, и единственным, что было дешёвым, были объяснения профессоров и политиков; дешёвых и распространенных в массах, но не хороших. Так как от объяснения можно требовать, чтобы оно было понятным, но наука давно уже стала тайной наукой, а политика – тайной политикой, больше не доступной просто так для простого разума. То, что важничало тут как проблема с числами и чужими словами, это могло быть правдой или неправдой, но никто не мог это контролировать.

#187 Anri

Anri

    CiЧовий дiд

  • Старшина
  • 1 952 сообщений
  • Откуда:Киев
  • Награды:
Регистрация: 27.сен.07
Слава: 1 062

Отправлено 13 июля 2020 - 21:53

Alias,

Османское культурное влияние видимо)

 

Патрик Гордон в Польше 1657 г.

 

 

Ничего достойного изложения не приключилось со мною на  марше к Венгруву, пока я не прибыл в Камень, откуда с пятью   другими отправился в разъезд к Боцкам. По пути, когда мы кормили  лошадей в поместье одного шляхтича, туда случайно явились 20 венгров. Вступив в беседу, они предложили нам действовать   совместно, и мы условились, по обычаю разъездов, поделить поровну  все, что добудем.

Мы окружили усадьбу, принадлежащую одному из Сапег, и  вскоре захватили двух шляхтичей. Третий укрылся в саду и так  стойко оборонялся от семерых или восьмерых венгров камнями и тому подобным, а под конец — длинным шестом, что дивно /л. 166/  и отрадно было смотреть. Однако его, изнуренного и раненого, одолели и немедля отсекли ему голову — к моей великой скорби. Я был  возмущен такой жестокостью к побежденному храбрецу.

Мы пошли в Боцки, где улицы оказались завалены крест-накрест деревьями, которые мы убрали. Милей дальше мы достигли дворянского поместья, где за пирушкой застали врасплох нескольких  шляхтичей. Когда мы обступили дом, те попрятались по амбарам и службам, но будучи пойманы и допрошены, сообщили, что владелец  поместья со многими другими сидит в лесу среди топей, все их имущество там же, и они не знают, спрятано ли что-нибудь в доме или поблизости. Четверым, давшим такой ответ, [венгры] тут же снесли головы.

Пятым был юноша лет двадцати. Ужаснувшись подобного зрелища и угроз поступить с ним так же, он сказал, будто слышал о спрятанной в доме посуде и прочих вещах. Он водил нас с места на место, /л. 167/ предлагая копать, но нигде ничего не было. Наконец он привел нас в погреб, а когда и там ничего не нашли, воскликнул, что ничего не знает, и взмолился о пощаде за обман. Он сказал, что  его побудило это сделать желание пожить еще немного.

Его вывели на лужайку, дабы казнить, как остальных. Сия жестокость была мне ненавистна и крайне меня опечалила. Видя положение юноши, я употребил все способы ради его спасения. За его жизнь я предлагал свою долю добычи, наконец, все наши доли вместе (составлявшие немало). Но чем более искренне и настойчиво мы пытались его выручить, тем более упрямыми те становились, обвиняли нас в дружбе с нашими общими врагами и, словно нам назло, жестоко его умертвили.

Венгры сначала казались довольны и согласны и выступили с нами в ту сторону, но еще не миновав сада, остановились, выставляя многие трудности [предприятия], и никакими уговорами мы не могли увлечь их дальше, /л. 166 об./ Они привязали обоих шляхтичей к ограде, скрутив им руки за спиною, и обезглавили их.

Венгры с крайней жестокостью мучили подстаросту, или управляющего, заливая ему в рот холодную воду, пока он не стал харкать кровью... Затем они отрубили голову подстаросте...

 


  • 1

#188 Anri

Anri

    CiЧовий дiд

  • Старшина
  • 1 952 сообщений
  • Откуда:Киев
  • Награды:
Регистрация: 27.сен.07
Слава: 1 062

Отправлено 30 марта 2023 - 19:18

Про козаків в арміях Валахії та Трансильванії в часи Довгої війни 1591–1606 рр.

Під назвою козаки тут фігурує легка польська наймана кіннота, назву свою отримала від одного з двох основних родів кінноти в Речі Посполитій (гусари і козаки). Під час Довгої війни або П'ятнадцятилітньої війни, найманці з теренів Речі Посполитої винаймалися до Австрійських Габсбургів, Трансильванії, Молдавії, Валахії. В джерелах вони відомі як козаки, поляки або польські козаки.

 

Вже в битві під Келугерені 23 серпня 1595 р. де зійшлося військо волоського господаря Міхая та османського паші Сінан Паші, у творі Бальтазара Вальтера (Balthasar Walther), який переклав латиною хроніку логофета Теодосія Рудяну (Teodosie Rudeanu), згадуються двісті угорців і двісті козаків зі своїм капітаном Koscza, піших, які кинулися в атаку на турків і відбили гармати, які волохи втратили на початку битви. Після перемоги Міхай все ж почав відступати на північ до гір, на з`єднання з військом трансильванського князя Жигмонда Баторі. Петру Пеллерді (Petru Pellerdi) в розписі трансильванської армії восени 1595 р. згадує Ioan Wayer [Weiner] з 300 козаками. Філіппо Пігафетта (Filippo Pigafetta) в описі трансильванської армії пише про два загони козаків на службі в Жигмонда Баторі, перший з 150 козаків, другий з 200 козаками: "Були також знатні польські волонтери з 200 дуже сміливими козаками, і ці козаки були озброєні майже як татари, на дуже енергійних маленьких конях і з шаблями, луками, а деякі з довгими аркебузами і з високими сідлами з короткими стременами, з яких вони піднімались щоб краще стріляти з лука...". Після з'єднання Міхая з Жигмондом, вони звільнили Валахію і розбили турків біля Джурджу. Козімо Каппоні (Cosimo Capponi) в березні 1596 р. згадує трьохсот козаків яких відправив Міхай для стягування грошей з селян, але волохи привели 800 турків з-за Дунаю і ті захопили козаків в полон. Під час татарського вторгнення восени 1596 р. в Валахію, залишені Міхаєм для пильнування двісті козаків на чолі своїх старшин Koscza, Chirecki, Siemanouuski, Bilecki, та інші, втекли (Бальтазар Вальтер). В наступному 1597 р. за Літописом Кантакузіна (Letopisețul Cantacuzinesc): "Після цього Міхай-Вода втратив стільки солдатів, що це його засмутило. І став він розсилати по всіх чужих країнах, збирати хоробрих людей і приводити туди поляків і козаків, і всяких людей, які були йому корисні." Імператор Рудольф II надав кошти Міхаю для формування найманого війська. Восени 1597 року в платіжному реєстрі агента імператора Еріха Лясоти значиться 1987 гусарів і 1857 трабантів у війську Міхая, яким платять австрійці. Найманці сформували 18 хоругв. За Еріхом Лясотою найманцям платили по п'ять талерів кінному і три талери піхотинцю щомісяця. Певно це військо приймало участь в кампанії Міхая на південь від Дунаю в 1598 р. проти турків.

Після зречення Жигмонда Баторі, новим правителем Трансильванії став Андраш Баторі, що призвело до конфлікту між Трансильванією і Валахією. Угорські хроністи Іштван Самошкозі (István Szamosközy) та Вольфганг Бетлен (Wolffgang de Bethlen) в "Historia de Rebus Transsylvanicis" розповідають, що в 1599 р. перед походом на Трансильванію, Міхай зібрав значну частину війська в Плоєшті, всіх волохів та сербів, розставивши по місту куртян, а поляків і козаків навколо міста, спочатку там, а згодом в сусідньому Флорешті він прийняв присягу від угорців в його війську. Далі Міхай з військом перетнув Карпати і вступив в битву з Андрашом Баторі під Шелімбером 28 жовтня 1599 р. Валентин Валавський (Valentin Walawski) в листі до Андрія Тарановського описує похід в Трансильванію та битву під Шелімбером: "Тоді він, бачачи, що всюди має неприятеля, порозумівшись із польськими полковниками й ротмістрами, яких тепер із ним чотири тисячі, рушив через гори в трансільванські землі з усім своїм військом, не кажучи ні угорцям, ані іншим народам про свої наміри, тільки полякам." За Валавським під час битви поляки були розділені на два гуфи, які стояли по боках гуфа з угорцями. В полку Валавського було 700 кінних польських козаків, інших кілька тисяч козаків на чолі з Браницьким стояли з іншого боку. Битва закінчилась перемогою Міхая. "Ніколи не були угорці кращі, ніж в той час, бо вони з обох сторін мали однакову зброю. Якби не наші козаки, то Міхал би бій програв, бо люди з нашого боку дуже тікали. Після виграної битви нам полякам і угорцям за цю працю і нашу мужність Міхал дав грошей за три місяці, а на четвертий нам закон на харчі побожний встановив і він такий милосердний до нас, якщо хтось назве себе поляком, його обдарують, а хто хоче йому служити, дає йому готові гроші. Крім того, для нас, полковників і ротмістрів, коли ми приходимо до нього, він приймає нас з великою почтивістю, ми сідаємо з ним за стіл не як з господарем, а як з товаришем. Рідкісний день, щоб кому з нас не мав, що дарувати від себе, як то шати і коштовні хутра, і червоне золото, котрих завжди мав при собі повну кишеню, на це не скупий, і до худих пахолків сам за столом п`є за здоров`я того, до того за кого п'є своєю рукою подає їжу зацукровавши її добре червоним золотом" (Валентин Валавський). На боці Андраша Баторі в тій битві теж були поляки, про що пише угорський хроніст Іштван Самошкозі (István Szamosközy): "До них додалося три сотні поляків у легких обладунках, озброєних луками, рушницями та мечами. Цих людей очолював знатний Поляк." Надалі ці поляки перейшли на бік волоського господаря. Після перемоги Міхай став князем Трансильванії.

Козаки розташувалися на зиму в Урой біля Деви. Від часу правління Міхая в Трансильванії зберігся документ вістерніка Думітрачі про оплату війську Міхая: "Козаки кінні з Branetschi(Браницький), Valeaoschi (Валавський), Ocesalschi (Оцесальський?), Rastopcea (Растопча*): 2917 чол., 14585 тал. Козаків піших 18, 144 тал". У січні 1600 р. король наказав козакам повернутися на батьківщину, що деякі з них і зробили. Також в 1600 року, після захоплення Трансільванії, імператор припинив виплату субсидій армії Міхая. З реляції від 15 березня 1600 р. у війську Міхая було 2000 козаків. Паоло Джорджі (Paolo Giorgi) в листі березень-травень 1600 р. до імператора пише: "1500 молдаван, 3000 сербських вершників покинули його, бо він їм чотири місяці не платив, і тому, що вони не хочуть миру з турками; як уже покинуло близько тисячі козаків." В травні 1600 р. Міхай виступив в похід на Молдавію проти Єремії Могили. Мешканці Бистриці скаржилися, що мали терпіти без оплати два місяці 400 козаків, також через них на Молдавію пройшов з 3000 угорців, поляків і козаків Мозеш Секей. В травні 1600 р. зі звіту гетьмана Станіслава Жолкевського, в війську Міхая було 600 козаків. Похід закінчився перемогою і вигнанням Єремії Могили з Молдавії. Після походу на Молдавію поляків і козаків розташували в Сігішоарі і Медіаші (Вольфганг Бетлен).

Растопча* - можливо Ростопча, який був сотником в Наливайка і згадується під Оликою в 1595 р. Ще якийсь Степан Ростопча згадується серед слуг Острозьського в той час.

З листування Міхая та його командирів в червні 1600 р. відомо, що його покидали найманці, зокрема і козаки, які грабуючи країну рухалися до кордону. "Крім того, так роблять і інші солдати: козаки, серби, волохи. Я наказав Штефану Толді, нашому радникові, ловити таких пройдисвітів, грабіжників, злодіїв і відповідно карати." Вольфганг Бетлен оповідає сюжет про конфлікт козаків зі слугами Міхая: Старшина козаків, близько сотні, прибула до Альби-Юлії, за виплатою від Воєводи, а інших залишили в кварталі. І один із них найняв за певну плату жінку легкої поведінки, котра була знайома зі слугами воєводи. Ці слуги дізнавшись про це, насильно відібрали її від нього. Козак покликав своїх товаришів на допомогу, з іншої сторони так само надвірних піхотинців волохів, і так вони дійшли до зброї. Але коли старшина козаків дізналася, що їхнім товаришам загрожує небезпека, вони озброєні кинулися вперед і більшу частину волохів частково посікли, а частково поранили. Волохи знову кинулися вперед на козаків, і тепер кидалися один на одного з вогнепальною зброєю, жодна зі сторін не бажала поступатися, протягом трьох годин точилася безперервна боротьба, кажуть, що з кожного боку впало близько сотні. Коли решта козаків дізналися про це, вони повстали з усіма своїми силами, і прибули до Альби-Юлії. Воєвода побоюючись повстання угорців, негайно послав до них послів з дарами, які повинні були всіма силами і старанністю старатися пом'якшити їх дух і втихомирити смуту, тому посли роздали козакам подарунки і, пообіцявши велику суму грошей за вбитих, заспокоїли їх. Іштван Самошкозі в короткому хронологічному записі згадує: "3 серпня. Конфлікт волохів і козаків в Альбі, в якому вбивають старшину козаків і капітанів." В серпні 1600 р. 700 козаків покинула військо волоського господаря отримавши наперед платню і приєдналась до угорських повстанців. Разом з повстанцями Іштвана Чакі проти Міхая виступило військо імператора на чолі з генералом Джорджо Бастою. Описуючи військо Міхая в Трансильванії напередодні битви під Міреслеу, Іштван Самошкозі зазначає: "У воєводи 18 тисяч стрільців, потім вершники, незліченна кількість козацьких лучників і 32 гармати." Козаки турбували військо з табору Басти, але були відігнані угорцями (Іштван Самошкозі). 18-19 вересня 1600 р. відбулась битва під Міреслеу, яка закінчилася поразкою Міхая. Чіро Спонтоні який написав "Historia della Transilvania" зі слів генерала Басти, описав розташування військ Міхая: "праворуч чотири ескадрони козаків кінних аркебузирів, і ще два копійників, біля них батальйон піхоти секеїв, сербів і волохів, та чотири невеликих гармати по фронту. Ліворуч підтримував інший ескадрон польських копійників і молдовани, які залишились під опікою Баби Новака, генерала кавалерії...". За Самошкозі козаки "кинулися стрімголов у Марош, а воєвода втік і з великою небезпекою залишив Трансільванію."

Тим часом польське військо Яна Замойського почало наступ на Молдавію, а звідти на Валахію. В "Diurnus belli progressus illustrissimi Joannis Zamoisczyi ducis exercitus polonici contra Michaelem pallat: Moldawiae" на початку жовтня, спершу Косаковський (Kosakowskj), а наступного дня Кисельницький (Kisielniczkj) з 500 козаками втік від Михайла до поляків, які доповіли про поразку війська Міхая, про 600 вбитих козаків і загибель їх генерала Браницького, але насправді це "неправдива інформація про його смерть, він був живий, я бачив його пізніше. Його схопили в битві з рокошанами**... Тож Бог просто повернув цей залишок козаків до їхнього народу, хоча частина все одно залишилася з Михайлом." 20 жовтня 1600 р. відбулася битва під Буковим, де військо Яна Замойського завдало поразки волоському господарю Міхаю. З реляції про поразку Міхая під Буковим, 300 козаків здалися в полон, "що залишилися живими з 800, які служили проти королівства, і просячи прощення, пан генерал обіцяв заступитися за них перед його величністю." Після поразок під Буковим від Яна Замойського та під Куртя-де-Арджеш від Яна Потоцького, Міхай відправився до Відня шукати підтримки імператора Рудольфа.

рокошанами** - мається на увазі Рокош Зебжидовського 1606-1607 рр.

В лютому 1601 р. Жигмонд Баторі повертається в Трансильванію і вдруге стає князем. В березні 1601 р. Бартоломей Шомогі в листі до Міхая щодо ситуації в Трансильванії та Жигмонда Баторі, згадує в того 10 тис. польських копійників, 17 тис. молдавських куртян та подільських козаків. Імператор дає Міхаю гроші на армію. За Іштваном Самошкозі в битві під Горосло у Міхая було 13 тис. гайдуків та 2 тис. козаків. В повідомленні про події в Трансільванії від 13 серпня 1601 р. напередодні битви під Горосло в армії генерала Басти згадується Стадницький (Stadnicky) з 500 козаками. Про військо Жигмонда Баторі: "він зібрав з усіх боків вояків усіх народів, трансільванців, угорців, молдован, козаків, татар і турків (Чіро Спонтоні)". 3 серпня 1601 р. в битві при Горосло військо Міхая та генерала Басти здобуває перемогу над Жигмондом Баторі. 9 серпня Міхая вбивають за наказом генерала Джорджо Басти.

 

e1WOnbz.jpg


Сообщение отредактировал Anri: 30 марта 2023 - 19:19

  • 0




Количество пользователей, читающих эту тему: 3

0 пользователей, 3 гостей, 0 анонимных

Total War: WARHAMMER

Мы ждали, мы верили. И наша вера была вознаграждена! Анонс Total War: WARHAMMER состоялся! Скептики были посрамлены, а вахоманы возликовали! Но разработчики на форумах успели уже рассказать немало подробностей. Во первых стало известно? что это будет не одна игра, а трилогия сдобренная целым сомном аддонов и дополнительного платного и бесплатного контента. Во-вторых фракций будет только четыре (Империя Сигмара, Зеленокожие, Гномы и Графы-Вампиры) но обещают сделать их максимально проработанными, богатыми на юниты и реально отличающимися друг от друга по геймплею. В третьих - главы фракций теперь не просто генералы которых не жалко потерять в бою. Теперь это Легендарные Лорды (Карл Франц, Гримгор, Торгрим и Маннфрэд фон Карштайн), герои со уникальным оружием, верховым животным, шмотками и набором квестов. Еще обещают такие новинки как летающие юниты, магию, танки, пушки и мущкеты... в общем вкуснятинка! В общем ждем больше информации и надеемся, что игра станет прорывом в серии.

Ну а апологетам историчности спешим успокоить - над Вархаммер трудится отдельная команда. Исторические игры Тотал Вар производство фэнтэзийной игры не тормозит.

Подробней о Total War: WARHAMMER

Total War: Attila

Анонс Total War: Attila с одной стороны немало удивил нас, а с другой еще раз доказал, что СА идет проторенной дорожкой. Ведь Аттила по сути это сиквэл аддона "Вторжение варваров" для Рима 1. Правда на этот раз они не стали скромничать и назвали его "новой игрой". Ок, мы не будем спорить. Отдельная игра про нашествие варварских племен на цивилизации античного мира - это прекрасно. Нужно отметиьт что разработчики действительно поработали на славу. По мнению большинства игроков, Аттила действительно оказался достойным продуктом, позволившим окунутся в мрачные эпохи.

Подробней о Total War: Attila Часть 1 и Часть 2

Total War: Rome 2

Анонс Rome II Total War состоялся 2 июля и это вызвало настоящую бурю восторга нашего сообщества! Настолько люди истосковались по рукопашному бою и легионерам, что анонс сиквела восприняли как настоящее чудо и "сбычу мечт". Снова вести в бой скованные железной дисциплиной легионы, непоколебимых греческих гоплитов и македонских сариссофоров, топтать врагов слонами и забрасывать отрубленными головами - это ли не счастье! Но ведь новые игры Total War это еще и морские баталии. И тут уж будет море фана, ведь разработчики обещают активное взаимодействие между сухопутными и военно-морскими силами. Обоюдный обстрел между береговыми укреплениями и боевыми кораблями на рейде даст новую степень свободы "стратегосам" античного мира.

Подробней о Total War: Rome II