Сообщений в теме: 123

[AppS]

сюда же
]]>http://history.org.u...al/2010/4/4.pdf]]>
Сас П. М. Відновлення православної церковної ієрархії Київської митрополії (1620 р.) УІЖ 2010

Ober-Leutenant, не успеваю ответить нормально, но там не все так просто. То что многие клали (собственно по этой причине я тему и поднял как примеры не редких практик РП в свете которых самовольство запорожцев не есть чем-то необычным), не означает, что это делали по нормам законов и прочих ухвал.

[Akrit]

Konashevych спасибо интересный материал.

Значится по туркам выходит 110 тыс. по списку или около 75-80 тыс. комбатантов непосредственно под Хотином (слуги не в счёт, мы же не учитываем их в войске РП) + якобы 50 тыс. татар (вроде как со слов Гирея), но эта цифра условная т.к. нет расклада подробного по ним, поэтому не будет большой ложью если и её уменьшить на 30% (как у турок ). По крайней мере татарское войско в 30-35 тыс. мы видим в битве при Конотопе в 1659, под Чигирином в 1676 и 1677 г.г. и под Веной в 1683 году.
Соответственно объеденённое турецко-татарское войско вероятнее всего не превышало 105-115 тыс.

[Gloom]

очу уточнить, что называя казаков не "борцами", а "разбойниками" я не вкладываю в это никакого негатива. Это были люди своего времени и оценивать их мотивы и поступки сегодняшними мерками нельзя.

Саш, опять задам этот вопрос - почему этих "разбойников" в то время поддерживала вся Украина? вопрос, понимаю, дилетанский и неудобный, и тем не менее)

[Ober-Leutenant]

не успеваю ответить нормально, но там не все так просто.

Да я и сам не могу себя заставить написать хоть какой-то серьезный текст. Получаются какие-то мелкие замечаньица да вопросики... Как-то легковесно получается...

То что многие клали (собственно по этой причине я тему и поднял как примеры не редких практик РП в свете которых самовольство запорожцев не есть чем-то необычным), не означает, что это делали по нормам законов и прочих ухвал.

А про законы я вообще молчу. Законы без правоприменительных практик и средств принуждения, которые необходимы для их осуществления, - пустой звук. Вот отсюда-то и надо плясать. Вообще же Речь Посполитая представляет собой достаточно своеобразный пример ранненововременной политии, где происходило не усиление монаршьей власти (как например, в "России" или во Франции), а ее постепенное ослабление. Причины этого надо искать во внутриэлитных отношениях и конфликтах. Всё же соберусь и напишу об этом как-нибудь. Запорожцы же - это вообще особая песня. Где-то я уже писал, что Сечь стоит рассматривать как маргинальный мужской воинский союз (или, выражаясь современным языком, своеобразный закрытый мужской клуб, где все равны, а магистраты могут быть легко низвергнуты процедурой прямой демократии), который никому, по большому счету, не подчинялся и действовал, исходя из собственных резонов "лыцарства". Отношения между королём, магнатами, шляхтой, Сечью и казачьей старшиной не были институциализировны, поэтому ничего постоянного там не было. Именно поэтому и удивление: "Какая уж тут политика РП"?

• 0

Я ученый, а не активист. И моральному осуждению предпочитаю анализ.
Майкл МАНН

...Так называемый простой, средний, нормальный, положительный человек меня не устраивает... Скучно...
Василий ШУКШИН

...Ты обер или штаб?
"Горе от ума"

• Наверх

[Konashevych]

Значится по туркам выходит 110 тыс. по списку или около 75-80 тыс. комбатантов непосредственно под Хотином (слуги не в счёт, мы же не учитываем их в войске РП) + якобы 50 тыс. татар (вроде как со слов Гирея), но эта цифра условная т.к. нет расклада подробного по ним, поэтому не будет большой ложью если и её уменьшить на 30% (как у турок ). По крайней мере татарское войско в 30-35 тыс. мы видим в битве при Конотопе в 1659, под Чигирином в 1676 и 1677 г.г. и под Веной в 1683 году.Соответственно объеденённое турецко-татарское войско вероятнее всего не превышало 105-115 тыс.

Так, тільки цей матеріал не викликає враження серйозного дослідження. Обгрунтування деяких цифр фактично нема, кількість тих же козаків чи татар можна сказати береться "зі стелі". Числа швидше орієнтовні, а матеріал для ознайомлення. Тому для мене особисто питання чисельності сторін в Хотинській битві залишається відкритим. Впевнено можна сказати тільки про кількість козаків.

Сообщение отредактировал Konashevych: 17 сентября 2010 - 09:35

• 0

• Наверх

[Akrit]

Так, тільки цей матеріал не викликає враження серйозного дослідження. Обгрунтування деяких цифр фактично нема, кількість тих же козаків чи татар можна сказати береться "зі стелі". Числа швидше орієнтовні, а матеріал для ознайомлення. Тому для мене особисто питання чисельності сторін в Хотинській битві залишається відкритим. Впевнено можна сказати тільки про кількість козаків.

Я бы не был так категоричен, автор вышеукзанной статьи по ходу текста не раз ссылается на Лешека Подхородецкого, а это серьёзный польский исследователь к тому же по туркам приведена подробная разбивка по частям (взятая из синхроннного тому времени документа). Поэтому на мой взгляд представленным данным по туркам вполне можно доверять.

• 0

• Наверх

[Konashevych]

Я бы не был так категоричен, автор вышеукзанной статьи по ходу текста не раз ссылается на Лешека Подхородецкого, а это серьёзный польский исследователь к тому же по туркам приведена подробная разбивка по частям (взятая из синхроннного тому времени документа). Поэтому на мой взгляд представленным данным по туркам вполне можно доверять.

Ну значить польські історики або свідомо занижують кількість козацького війська, або просто не зацікавлені в визначенні реальної його кількості. І беруть число приблизно рівне польській армії ( так воно виглядає на перший погляд ).А з приводу того у чому полягала функція запорожців як захисників простих людей - відповідь дуже проста. Уже тим, що козаки взяли участь в бою під Хотином і зупинили просування турецько-татарської армії ( причому багато їх там полягло ), вони заслужили те, щоб їх так називали. Цілком зрозуміло, чим би закінчилася битва під Хотином, якби запорожці не взяли у ній участь. Вона б закінчилася поразкою польської армії і як наслідок окупацією і спустошенням значної частини території Речі Посполитої турецькою армією і татарською ордою. Саме тої території Речі Посполитої, на якій проживало переважно русинське населення. Значна заслуга у перемозі над османською загрозою також гетьмана Петра Сагайдачного як дипломата і полководця.

Сообщение отредактировал Konashevych: 17 сентября 2010 - 19:20

• 0

• Наверх

[Konashevych]

Навіть якщо мати на думці лише Україну, то Берестечко знаходиться в тій самій ваговій категорії.

По Берестечку важко щось сказати - дані дуже різняться, особливо щодо поляків від 80 до 200тис. Взагалі польська армія в 200тис. на той час виглядає якось фантастично. А взагалі по цьому питанню можна створити окрему тему.

Сообщение отредактировал Konashevych: 20 сентября 2010 - 15:54

• 0

• Наверх

[AppS]

вышла новая книга:

]]>http://www.history.o...8-966-2083-73-6]]>


У книзі на основі джерел досліджено участь запорозьких козаків у польсько-московській війні 1617-1618 pp., під час якої польський королевич Владислав Ваза боровся за своє право на царський трон. Висвітлено військово-організаційні засади козацьких підрозділів, озброєння, спорядження, військову символіку та одяг запорожців, а також особливості політичного устрою Війська Запорозького. Зроблено оцінку польсько-литовській армії та збройним силам Московської держави. Розглянуто польсько-запорозькі переговори щодо надання українськими козаками воєнної допомоги королевичу. Велику увагу приділено вивченню бойових операцій козацького війська на чолі з гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним. Детально висвітлено політичні перипетії польсько-московських переговорів, що завершилися укладенням Деулінського перемир'я 1618 р. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться військовою історією

Нажмите, чтобы прочитать

ЗМІСТ:

Передмова ...5

Розділ І. Війна за царський трон: дослідницькі підходи та історіографічні версії ...9
1. Політичні передумови польсько-московської війни та її цілі ...11
2. Хронологічні межі війни ...20
3. Історіографія та джерела ...26

Розділ II. Військо Запорозьке як "держава у державі" на Подніпров'ї: система влади та управління збройними силами ...49
1. Інституційні особливості владної вертикалі Війська Запорозького ...56
2. Система козацької влади на волості ...82
3. Контроль Війська Запорозького над уходницькими промислами ...88
4. Військові постої і стації ...93
5. Воєнний промисел. Козацькі господарства ...101

Розділ III. Структура, озброєння та спорядження козацького війська ...111
1. Комплектування: організація найманого козацького війська. Військова музика ...113
2. Структура та етнічний склад запорозьких підрозділів під час польсько-московської війни 1617 – 1618 рр. ...129
3. Озброєння та спорядження ...155

Розділ IV. Військові клейноди та одяг запорожців. Польсько-литовські сили і московське військо ...195
1. Військові клейноди ...197
2. Одяг ...224
3. Військо королевича Владислава та збройні сили Московської держави ...248

Розділ V. На стежці війни: політичні та воєнні події 1617 р. ...261
1. Перша проба сил запорожців у польсько-московській війні. Зміна на запорозькому гетьманстві ...263
2. Похід королевича Владислава на Москву та переговори із запорожцями ...271
3. Вільшанська угода 1617 р. ...278

Розділ VI. Продовження війни 1618 р. Вступ у воєнну кампанію війська П. Сагайдачного ...307
1. Польське та литовське військо в очікуванні запорожців ...309
2. Мобілізація сил волосного козацтва під приводом московської війни ...317
3. Вступ війська П. Сагайдачного на театр польсько-московської війни ...323
4. На підступах до Москви. Штурм столиці ...347

Розділ VII. На завершальному етапі війни ...395
1. Політична та воєнна складова польсько-московського діалогу до початку переговорів на найвищому рівні ...398
2 У пошуках польсько-московського компромісу: кінець жовтня – середина листопада 1618 р. ...411
3. На фініші: Деулінське перемир'я ...422
4. Останні місяці бойових дій запорожців ...436

Післямова ...453
Додатки ...459
Список умовних скорочень ...471
Бібліографія ...472
Список ілюстрацій ...483
Покажчик ...493

Сообщение отредактировал AppS: 21 сентября 2010 - 23:20

[Konashevych]

вышла новая книга:]]>http://www.history.o...8-966-2083-73-6]]>

Я так розумію, що в електронному варіанті даної книги немає.До речі, порився в інтернеті і побачив, що Сас П.М. якраз досліджує період козацтва, в тому числі я знайшов трохи його статтей про Сагайдачного і козаків цієї доби. Наскільки я помітив Сас П.М. якраз намагається очистити від міфів дану епоху і побачити реальну картину тих не простих часів.

Сообщение отредактировал Konashevych: 21 сентября 2010 - 21:09

• 0

• Наверх