Сообщений в теме: 371

[Северин]

Северине, а то точно було через адміралтейство? Нагадую, що там ще були змінені типи поселень в Україні. Гадаю для чистоти експеременту, ну і звісно якщо це буде для вас не тяжко, спробувати довести адміралтейство до розуму. Бо поляки то мій природній союзник, а з моєю любов'ю до унікальних будівель треба чекати або Зимового Палацу і захоплювати Московію, або чекати Високу Порту і захоплювати Румелію.

Спочатку 3.0, з повноціними а не 2 строковими описами, інфо (можливо), убієнням генерала Гуггенмоса котрий чомусь наймається при грі за Україну, зміна титлу, та купа інших дрібних та неприємних речей. А вже потім єхсперементи, і не факт що саме я візьмусь за додавання того слоту - не хочу ризикувати через таку дрібницю

До речі, а можна зробити так, щоб інший гравець міг добудувати унікальні будівлі (приміром в разі захоплення мною Московії, щоб Україна могла добудувати там Зимовий Палац)?

Так це можливо, але то неправильне рішеня

І те про що я довго мовчав. РІ з'явилась тільки в 1721 році, до цього носивши свою споконвічну назву Московське Царство. Може перейменуємо?))І прапор тоді такий треба - ]]>http://upload.wikime...e_1668-1699.svg]]>

РІ не існувала у 1700му, на тому й порішимо

Сообщение отредактировал Северин: 21 апреля 2012 - 14:50

• 0

• Наверх

[net_boy]

Мы имем еще одно решение если сделать Крым 6 слотовым?(5 обычных и 1 стены).Или ето тоже к вылетам приведет?

[Северин]

Жолдак означает по-украински «солдат», от слова "жолд (вост-европейский вариант от "soldo") - плата за службу". Впервые упоминаются при гетьманстве Петра Дорошенка, который во многом полагался на войска наемников. Первые жолдацкие формирования представляли собой личный почет Гетьмана и его приближенных. С установлением в Украине XVIII века монархии и созданием регулярной гетманской армии, жолдаки составили ее основу. Одетые, вооруженные и обученные по европейскому образцу солдаты линейной пехоты набраны главным образом из крестьян и несут службу определенный срок.

Компанейцы

Нажмите, чтобы прочитать

Компанейские полки появились в конце XVII века во время правления Демьяна Многогрешного в виде охотницких, вольнонаемных конных полков в числе 5ти. Участвовали в придушении восстаний и предотвращении переселения крестьян на другие земли, за что были крайне непопулярны в народе. Также несли охрану резиденций и маетностей казацкой старшины. Компанейцы не имели постояного места дислокации, располагаясь в местечках и поселениях где несли свою службу. Денежным жалованием и амуницией обеспечивались из Гетьманской казны, а фураж и пища изымались из местного населения. К началу 18го века компанейская служба начинает приобретать черты наследственого характера, а сами компанейцы отныне владеют рядом привелегий на равне с казацким сословием: личная неприкосновенность, право на земские должности, право на неограниченое землевладение и налоговые льготы. В функции добавлена пограничная служба, принимают активное участие во всех вооруженных конфликтах.

Сердюки

Нажмите, чтобы прочитать

Сердюцкие полки впервые были созданы Петром Дорошенко в XVII веке. Первые полки были набраны из профессиональных солдат-наемников ("охотников") юга Киевщины и восточного Подолья. При Дорошенко полков насчитывалось 5ть. Поздже сердюков также набирают из иностранцев (сербов, волохов), казаков Гетманщины, Запорожья и других добровольцев воинского сословия. Основных версий происхождения слова "сердюк" две - первая от сурового, сердитого характера, вторая по названию османских полков «серденгести» (беспощадные). Национальный состав на конец 17ст был представлен православными украинцами и белорусами. В нач18ст также поляками и придунайцами которые быстро ассимилировались и переняли украинские фамилии. Сердюцкие полки несут военную службу на границах и внутри страны, охраняют гетманскую столицу, военные склады и войсковую артиллерию, являясь надежной опорой гетманской власти в Украине. В то же время казацкое сословие презрительно относится к сердюцким формированиям - "рыцарями" в Гетманщине официально считались именно казаки, которые сформировали административную вертикаль, армию и судоправство. Сердюки как наемники не имели права принимать участия в выборах Гетмана, своей администрации и суда.

Сообщение отредактировал Северин: 21 апреля 2012 - 16:51

[Мельниченко]

Северине, з приводу Жолдаків.Можна трохи підкорегувати опис? Якщо ви не проти вношу пропозицію. По суті хай жолдаки в деякій мірі і були найманцями проте монархія і європейська виучка мають на увазі їх як професійну кадрову армію (якую її в грі і представлено). А як відо мо при монархії тільки маньяк в професійну армію набирав би селян. Чи можна зазначити, що жолдатськи полки формувались не з селян, а з вихідців із поміщиків чи родин, що мали освіту і великі земельні наділи.Ось така суть питання. Не принципово звісно, але думку хотілося б почути

[Киянин]

По суті хай жолдаки в деякій мірі і були найманцями проте монархія і європейська виучка мають на увазі їх як професійну кадрову армію (якую її в грі і представлено). А як відо мо при монархії тільки маньяк в професійну армію набирав би селян. Чи можна зазначити, що жолдатськи полки формувались не з селян, а з вихідців із поміщиків чи родин, що мали освіту і великі земельні наділи.

Як це? Ви вважаєте, що була десь піхота набрана з поміщиків? Старшина ,то інша справа, мова про загальну масу.

Сообщение отредактировал Киянин: 21 апреля 2012 - 23:43

• 0

• Наверх

[Мельниченко]

Киянине, скажу чесно, у мене певне специфічне ставлення до формування загонів Війська Запорізького тому я маю більше уявлення про формування армії в РП і там намагались в армію (окрім "міліції" та ірегулярних формувань) брати тих хто був відносно освічений і мав певне положення (звісно ж мінімальне), а це було все ж не зовсім село.

[Северин]

Северине, з приводу Жолдаків.
Можна трохи підкорегувати опис? Якщо ви не проти вношу пропозицію. По суті хай жолдаки в деякій мірі і були найманцями проте монархія і європейська виучка мають на увазі їх як професійну кадрову армію (якую її в грі і представлено). А як відо мо при монархії тільки маньяк в професійну армію набирав би селян. Чи можна зазначити, що жолдатськи полки формувались не з селян, а з вихідців із поміщиків чи родин, що мали освіту і великі земельні наділи.

Ось така суть питання. Не принципово звісно, але думку хотілося б почути

Думка :

1) так, потрібно відкорегувати, в сенсі се лінійна піхота масового набору, тож набирали не лише "крестьян" а й міщан гадаю теж
2) ні з вихідців із поміщиків чи родин, що мали освіту і великі земельні наділи - по цьому пункту Киянин правий, це ж не добірні війська

• 0

• Наверх

[Aragorn7]

2) музыка при загрузке по-моему просто супер и отлично передает атмосферу всей трагичности войны, но если вы хотите слышать что-то более веселое... ну что же я поищу что-нибудь наподобии "Мурки"

Почему же, идеалом для меня была музыка в РТВ при загрузке битв, при чем тут мурка?

3) по цитатам - никто предоставить цитаты 18го столетия так и не сподобился. Есть + 5-7 цитат, все остальное не пригодное к использованию в HTW.

А по частям внедрять?

Наша вина - це через передачу Рейнланду ПР. 1й хід і Нідерланди оголошують війну ПР через цю волость, як наслідок мають війну також з Іспанією та Францією (зазвичай). Підсумок один - десь до 1715-20р Нідерланди знищено

Государства имеют свойство возрождаться

• 0

"Держать строй! Не поддаваться страху!" - Гендальф.

"Наша задача - правильно разпорядиться отпущенным нам временем..." - Гендальф.

"Отправьте этих тварей в небытие!" - Гендальф.

• Наверх

[Киянин]

Киянине, скажу чесно, у мене певне специфічне ставлення до формування загонів Війська Запорізького тому я маю більше уявлення про формування армії в РП і там намагались в армію (окрім "міліції" та ірегулярних формувань) брати тих хто був відносно освічений і мав певне положення (звісно ж мінімальне), а це було все ж не зовсім село.

І у Речі Посполитії наймані війська, і кіннота і особливо піхота( як власне і у всій Європі), в масі своїй не складалися з поміщиків чи освічених ,хай і відносно освічених. Візьмемо кінноту польського автораменту( де шляхта становила значний відсоток порівняно з іншим автораментом чи піхотою польського ж автораменту). Там шляхтою була старшина і товарищі. Товариш ,це командир що очолював групу з кількох рядових вояків( до 5-ти пахолків). Тобто, більшисть навіть кінноти польського автораменту шляхтою не були. Пахолки були або хлопами цих шляхтичів або вільними найманцями з простих. Це лише у найпрестижніших гусарських хоругвах пахолками інколи бували і бідні шляхтичами. В тої час як в легких хоругвах товаришами бували і не шляхтичі. А в піхоті і інший кінноті тим більше, загальна маса була, як і всюди в Європі ,з простого люду- міщан чи селян, вільнонайманих чи рекрутів набраних примусово. Ось наприклад ,що каже сучасник про пішу гвардію : "Коронна піша гвардія не мала людей, відповідних щодо зросту, приймала кожного, хто лише хотів служити, хоч би найнижчої міри, аби не хром, сліпий, клишоногий і горбатий. Була це загальна матка всіх костерув, шулерів, норовистих батькам синів, марнотратів, вбивством або іншим важким вчинком навтікача примушених, за тим різноманітних варшавських ремісників, від цехового начальства - для не заплаченого цеху - вільного вживання ремесла тих, що не мають. Хто-небудь з таких зодягнувся в гвардійське плаття, вже був вільний від усілякої сили, напасті і переслідування. Мали також між собою гвардійці і чесних людей, в надії кар'єри і висікання від батьків або рідні до того послушництва зарекомендованих. На залишок були крадені люди: гарних гайдукув, лакеїв, квітучих хлопців де в кабаці на стороні, що застигли, підпоюваних, капелюх гвардійський вложити собі на голову допускаючих; а по такому наче примірюванню, немовби найурочистим даному слові, без церемоній, хочеш не хочеш захоплених і в команду за новобранця взятих." Jędrzej Kitowicz [1728-1804] OPIS OBYCZAJУW ZA PANOWANIA AUGUSTA III

Сообщение отредактировал Киянин: 22 апреля 2012 - 04:47

• 0

• Наверх

[net_boy]

А можно ли для Украины в кампании авторитет оставить только крым и яссы(как основные для захвата)?А то сока не играл у меня планы совсем по другому становятса, так больше желания играть.