Сообщений в теме: 123

[Konashevych]

Являлось ли запорожское войско одной из многочисленных ватаг «разбойничков», объединенных исключительно целью наживы, или оно все-таки сыграло несколько большую роль в истории. Легко заметить, что дополнение в самой формулировке заменяется исключением (мол, либо первое, либо второе). И спор при этом приобретает признаки бесконечного – один заявляет, что защитники, другой – что разбойники. Между тем как одно другому не мешает.

Заперечувати, що козаки займалися розбоєм немає змісту. Як будь-яке інше військо Європи, козаки займалися грабуванням своїх ворогів. А чому вони мали бути іншими, якщо тоді такими були всі. Вони були всього лиш дітьми своєї епохи – жорстокої, кривавої і розбійницької. Око за око, зуб за зуб. Якщо козаків називати розбійниками, тоді всі інші війська також треба такими називати.

Можу погодитися з Стрiльцем, що козаки були поєднанням як захисників так і  "розбійників". Тим більше, що грабувати ворогів, гріхом тоді не вважалося.

Можу додати ще одну тему для обговорення:
З якою метою Сагайдачний сформував 40-тисячну добре озброєнну і загартовану в боях армію, підпорядковану, фактично, лише йому?

Сообщение отредактировал Konashevych: 14 сентября 2010 - 16:41

• 0

• Наверх

[Monfore]

Можу додати ще одну тему для обговорення: З якою метою Сагайдачний сформував 40-тисячну добре озброєнну і загартовану в боях армію, підпорядковану, фактично, лише йому?

Интересно. 40-тысячная армия - это сечевое добровольческое войско? Или реестровые казаки? Или все вместе? И какая там была система подчиненности, в каких боевых действиях эта армия принимала участие, чьими средствами содержалась?Вопросы бед подковырки, я тут не спец, но хотелось бы разобраться поглубже.

• 0

Собаки лают - караван идет

• Наверх

[Konashevych]

Интересно. 40-тысячная армия - это сечевое добровольческое войско? Или реестровые казаки? Или все вместе? И какая там была система подчиненности, в каких боевых действиях эта армия принимала участие, чьими средствами содержалась?

Козацька армія складалася, я думаю, і з січових так і з реєстрових козаків ( десь читав, що глибокого розділення тоді ще не було ). Армія, яка тільки но закінчила переможну Хотинську кампанію. Більша частина того війська стала на постій в Київському воєводстві. Поки був живий Сагайдачний вона підпорядковувалася йому, так як він був гетьманом. За чий рахунок утримувалася важко сказати. Самому би хотілося отримати більше інформації про цей час, небагато щось її в інтернеті.

• 0

• Наверх

[AppS]

]]>http://history.org.u...al/2010/2/2.pdf]]>
ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЗАПОРОЗЬКОГО ВІЙСЬКА У ХОТИНСЬКІЙ БИТВІ 1621 р.
Сас Петро Михайлович "Український історичний журнал" 2010р

Сообщение отредактировал AppS: 14 сентября 2010 - 22:38

[Monfore]

]]>http://history.org.u...al/2010/2/2.pdf]]>
ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЗАПОРОЗЬКОГО ВІЙСЬКА У ХОТИНСЬКІЙ БИТВІ 1621 р.
Сас Петро Михайлович "Український історичний журнал" 2010р

Спасибо за толковый материал. Сделаю вытяжку.

1. "Сорок тысяч" - это не размер постоянно существовавшего войска запорожского, а пиковый мобресурс, собравшийся под знамя Сагайдачного на время военной кампании.

2. Сама цифра 40 000 взята из платежных ведомостей Речи Посполитой. Реально же войско, за счет неучтенных "нижних чинов" и добровольцев, привлеченных обещанными привилегиями и возможными трофеями, составило по разным источникам до 47 000 боевых единиц.

3. Армия Сагайдачного была временным наемным войском, привлеченным на определенный срок и на определенных условиях.

Вроде так?

• 0

Собаки лают - караван идет

• Наверх

[Konashevych]

<noindex><noindex><noindex>]]>http://history.org.u...al/2010/2/2.pdf]]></noindex></noindex></noindex>
ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЗАПОРОЗЬКОГО ВІЙСЬКА У ХОТИНСЬКІЙ БИТВІ 1621 р.
Сас Петро Михайлович "Український історичний журнал" 2010р

Матеріал дійсно серйозний. Бачив опис самої Хотинської битви, але на жаль на англійській мові. Буду вдячний за будь-який наданий матеріал про Сагайдачного, чи посилання на нього. 

До речі, читав, що Хотинська битва вважається найбільшою у 17 ст. Турецькі і татарські війська оцінюються в 160 тис., польсько-козацьке військо в 80 тис. Всього разом 240 тис. воїнів на полі битви.

Сообщение отредактировал Konashevych: 15 сентября 2010 - 00:07

• 0

• Наверх

[Стрiлець]

До речі, читав, що Хотинська битва вважається найбільшою у 17 ст. Турецькі і татарські війська оцінюються в 160 тис., польсько-козацьке військо в 80 тис. Всього разом 240 тис. воїнів на полі битви.

І дня 1 вересня, н. с. вечером, маючи на пятах Татарську орду, козацьке військо добило ся під польський табор, і стало „на стріл з луку” від нього, на лївім крилї 3). Було того козацького війська, по польським відомостям, до сорок тисяч 4); реєстр так описує його склад: полк Сагайдачного 3 тис. коней, полк Івана Зискаря (?) 2.320, Богдана Куроші 1600, Тимоша Федоровича 1400, Мойсиха (?) Писарка 2500, Федора Білобородька 3200, Данила Дерекала 3 тис., Адама Подґурского 3700, Сидора Семаковича 3500, Василя Луцкевича 4100, Яцка Гордієнка 2700, Цецюри Севрука 3200, Івана Гордїя 2 тис. 5) Гармата козацька складала ся з 20 мідяних гармат і 2 зелїзних з запасом пороха і куль. Польського війська було 35 тис., разом з полком королевича Владислава, що прийшов слїдом по козаках. В тім числї було ще коло 8-10 тис. реґулярних козацьких хоругов. Артилєрія польська була дуже дрантива, багато гармат були не знаряджені, анї не мали куль. Орґанїзація запровіантовання була теж дуже лиха. Нереґулярне, сливе неплачене, убоге військо козацьке 6) не в однім стояло далеко лїпше від державного війська, особливо під зелїзною рукою такого Сагайдачного. Турецького війська гідного до бою раховано на 150 тис. (а з усякою службою до 300 тис.); окрім того була велика орда Татар, кількадесять тисяч 7). ]]>[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VII. Розділ VII. Стор. 12.]]]>

• 0

Кто говорит: «я люблю Бога», а брата своего ненавидит, тот лжец: ибо не любящий брата своего, которого видит, как может любить Бога, Которого не видит?
И мы имеем от Него такую заповедь, чтобы любящий Бога любил и брата своего.


Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить.
І таку ми заповідь одержали від Нього: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого.»

1 Іоанна.4:20.21

• Наверх

[dlook]

До речі, читав, що Хотинська битва вважається найбільшою у 17 ст. Турецькі і татарські війска оцінюються в 160 тис., польсько-козацьке військо в 80 тис. Всього разом 240 тис. воїнів на полі битви.

Навіть якщо мати на думці лише Україну, то Берестечко знаходиться в тій самій ваговій категорії.

[Ober-Leutenant]

Не понял вопроса.

Вопрос, собственно, о характере отношений между основными политическими субъектами в Жечи Посполитой и мотивах их действий. Кого мы имеем в данном конкретном случае? Король, сейм и Вишневецкий. Вопрос: что ими двигало? Совершенно очевидно, что не «интересы Речи Посполитой» и «государственная политика Речи Посполитой» (ибо это полнейший анахронизм; сами эти слова появились позже, а чего нет в языке - того не может быть и в намерениях, интенциях и мотивах). Как Вишневецкий воспринимал решения сейма? (Судя по всему, совершенно безразлично). И почему он их так воспринимал?

P.S. Наверное, мне следует извиниться. Всё никак не могу собраться с мыслями и оформить своё видение ситуации хотя бы в первой итерации, поэтому и играю в майевтику (цель которой, кстати, проблематизировать то, что кажется очевидным).

• 0

Я ученый, а не активист. И моральному осуждению предпочитаю анализ.
Майкл МАНН

...Так называемый простой, средний, нормальный, положительный человек меня не устраивает... Скучно...
Василий ШУКШИН

...Ты обер или штаб?
"Горе от ума"

• Наверх

[Monfore]

Совершенно очевидно, что не «интересы Речи Посполитой» и «государственная политика Речи Посполитой» (ибо это полнейший анахронизм; сами эти слова появились позже, а чего нет в языке - того не может быть и в намерениях, интенциях и мотивах).

1. Все же, наверное не "Жечь", а "Реч", ибо этимология "Речи Посполитой" идет от слова "Республика".2. Насчет государства. Почти современники Сагайдачного - Ришелье и король- солнце Людовик XIV. Первый в своих трудах говорил об "интересах Франции". Второй , как известно, заявил: "Государство-это я".Похоже, что государства и "государственное мышление" в 17 столетии очень даже были, так что напрочь отказывать правителям РП в таких мотивах, как государственный интерес, я бы не рискнул..

• 0

Собаки лают - караван идет

• Наверх